Державна пенітенціарна служба України
Державна пенітенціарна служба України (ДПтС України) — колишній центральний орган виконавчої влади України зі спеціальним статусом, який був центральним апаратом кримінально-виконавчої системи України. Служба здійснювала керівництво органами і установами виконання покарань в Україні, їй підпорядковувалися територіальні органи управління в регіонах і містах державного значення. Діяльність ДПтС України спрямовувалася і координувалася Міністерством юстиції України. Служба створена в 2010 році шляхом перетворення Державного департаменту України з питань виконання покарань. У травні 2016 року було вирішено ліквідувати ДПтС із покладенням її функцій на Міністерство юстиції[2][3]. Процес ліквідації проходить із затримками[4]. 26 квітня 2017 Постановою Кабміну слово «ДПтС» у законодавстві було замінено словами «Міністерство юстиції» чи «Державна кримінально-виконавча служба»[5]. ХарактеристикаБільшість установ виконання покарань побудована ще в царські, навіть не радянські часи.[6] Станом на 1 травня 2016 року у сфері управління Державної пенітенціарної служби України перебуває 148 установ та 589 підрозділів кримінально-виконавчої інспекції. Крім того, 29 установ знаходяться на території Донецької та Луганської областей, що тимчасово не контролюється українською владою.[7] Станом на 5 травня 2016 року з часу набрання чинності Закону України від 26 листопада 2015 року № 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» його положення застосовано до 42520 осіб. При цьому звільнено з установ виконання покарань – 5589 засуджених, зі слідчих ізоляторів – 578 осіб, узятих під варту. В установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, розташованих на території, що контролюється українською владою, тримається усього 62 749 осіб. З них:
Серед засуджених:
Криміногенний склад засуджених до позбавлення волі:
На обліку в підрозділах кримінально-виконавчої інспекції перебуває 79 149 засуджених до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та адміністративних стягнень. Медичне забезпечення засуджених та осіб, узятих під варту, здійснюють 18 відомчих лікарень (8 - туберкульозних, 9 - багатопрофільних; 1 - лікувальний заклад психіатричного профілю) та 114 медичних частин в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах. Виробництво Державної пенітенціарної служби України представлене 90 промисловими, 11 сільськогосподарськими підприємствами установ виконання покарань та 137 майстернями. При 75 установах виконання покарань функціонують професійно-технічні навчальні заклади, в яких навчаються майже 6,5 тис. засуджених. Загальноосвітнє навчання засуджених та осіб, узятих під варту, забезпечують 124 загальноосвітні навчальні заклади. Діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України забезпечують 37,7 тис. працівників з них:
Працівники проходять курсове навчання з первинної професійної підготовки та підвищення кваліфікації в Білоцерківському, Дніпродзержинському та Хмельницькому училищах професійної підготовки персоналу. Підготовка фахівців для пенітенціарної системи з вищою освітою здійснюється в
СтруктураШтатний розпис, кошторис апарату ДПтС України затверджує Голова ДПтС України за погодженням із Міністерством фінансів України. ДПтС України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби. ЗавданняОсновними завданнями ДПтС України є:
Державна пенітенціарна служба України:
Керівники1996–03.2001 — Штанько Іван Васильович 03.2001–02.2005 — Льовочкін Володимир Анатолійович 03.2005–08.2009 — Кощинець Василь Васильович 08.2009–04.2010 — Галінський Олександр Іуліанович 31.03.2010–03.2014 — Лісіцков Олександр Володимирович 12.03.2014–06.08.2014 — Старенький Сергій Євгенійович 08.2014-04.2017 — Палагнюк Володимир Миколайович 18.05.2017–21.05.2017 — Старенький Сергій Євгенійович Медалі за службу
Див. такожПримітки
Посилання
|