Дзеверін Ігор Олександрович
І́гор Олекса́ндрович Дзеве́рін (5 листопада 1929 , Драбів, Драбівський район, Прилуцька округа, Українська СРР, СРСР — 12 лютого 2001 , Київ ) — український літературознавець, критик. БіографіяНародився 5 листопада 1929 року в селі Драбів, нині смт Черкаської області. 1952 закінчив Львівський університет. Працював в Інституті літератури імені Тараса Шевченка: від 1966 — завідувач відділу, від 1978 до 1991 — директор. 1961–1972, 1980–1989 — головний редактор журналу «Радянське літературознавство» (від січня 1990 — «Слово і час»). 15 січня 1988 обрано академіком АН УРСР (нині — Національна академія наук України). Наукові дослідження присвячені творчості українських письменників, зокрема Володимира Винниченко, Остапа Вишні, Олеся Гончара; літературним поглядам російських критиків XIX сторіччя, питанням теорії літературно-художньої критики. Голова редколегії та один із авторів «Історії української літератури» (у 2-х томах., К., 1987–88), відповідальний редактор Української літературної енциклопедії (1988–95). Автор книг «Остап Вишня: Нарис» (1957), «Проблема сатири в революційно-демократичній естетиці» (1962; обидві – Київ). "Русские советские поэты Украины" (у співавторстві із Купрянов І. Т., 1987) та інших. Помер 12 лютого 2001 року в Києві. Премії
Література
|