Донська повість

Донська повість
рос. Донская повесть
Жанр	драма
Режисер	Володимир Фетін
Сценарист	Арнольд Вітоль
У головних ролях	Євген Леонов Людмила Чурсіна Олександр Блінов Борис Новиков
Оператор	Євген Кірпічов
Композитор	Василь Соловйов-Сєдой
Художник	Олексій Рудяков
Кінокомпанія	«Ленфільм»
Тривалість	91 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1964
IMDb	ID 0130630

«Донська повість» — радянський художній фільм-драма, поставлений на кіностудії «Ленфільм» в 1964 році кінорежисером Володимиром Фетіним за мотивами оповідань «Шибалкове насіння» і «Родимка» Михайла Шолохова.

Червоноармієць намагається нагодувати немовля кінським молоком. У наступних сценах він виявляється кулеметником з тачанки червоної сотні Кошового, який переслідує «банду» Кошового (свого однофамільця). Однак немовля заважає несенню військової служби і він віддає його в дитячий будинок. Там він розповідає попередню історію про його матір Дар'ю, яку знайшли на млині. Вона зізнається, що була згвалтована бандитами. Кулеметник Яків бере її на поруку. Але жінка деморалізуюче діє на загін. Командир вже думає залишити її в найближчій станиці, але під час бою вона рятує тачанку, яку понесли перелякані коні. Дар'я стає кучером тачанки і спокушає Якова. Однак опинившись в районі рідного хутора вона повідомляє «родичам» про те, що в червоному загоні закінчилися патрони. Будучи вагітною, вона просить Якова піти з нею. Козаки нападають на загін червоних і практично повністю його знищують. Драматичною є сцена, де козаки дозволяють оркестру червоних грати Інтернаціонал і розстрілюють музикантів під час виконання мелодії. Якову і Дар'ї вдається піти і знайти залишки загону, включаючи смертельно пораненого командира. Дар'я починає народжувати і зізнається Якову, що саме через неї козаки здійснили напад на загін червоних, оскільки точно знали про відсутність у тих боєприпасів. Яків розповідає про зраду решті загону. Боєць Чубуков вимагає негайної смерті Дар'ї, інші кажуть, що самосуд уподібнить їх банді і вирішують відкласти справу. Яків повертається до Дар'ї, забирає у неї дитину і вбиває її з гвинтівки. Для Якова тепер дитина єдина рідна людина, хоча Чубуков каже йому, що батьком дитини може бути сам отаман з банди. Оскільки немовля не може без грудного молока, то Яків намагається прилаштувати його до молодої козачки з дитиною, але та відмовляється бути «дійною коровою» і проганяє «червоного козачка». Але Яків за допомогою нагана примушує жінку до грудного вигодовування. На цьому історія закінчується і Яків прощається з дитиною в стінах Дитячого будинку. Наостанок, він називає її ім'я: Миколка (так звали загиблого командира червоної сотні).

• Донська повість на сайті IMDb (англ.)