Дрогобицька область

Дрогобицька область
Місто	Дрогобич
Найбільше місто	Дрогобич
Країна	СРСР, ( УРСР)
Регіон	Галичина
Офіційна мова	українська, російська
Населення
- повне	853,000 (1956)
- густота	88.9 жителів/км²
- повна	10,4 тис. км²
Дата заснування	27 листопада 1939
Дата ліквідації	21 травня 1959
- раніше відомий як	Львівське воєводство

Дрого́бицька о́бласть — адміністративна одиниця на території УРСР у 1939—1959 роках, з центром у місті Дрогобич. Область була утворена 27 листопада 1939 року. З травня 1957 по травень 1959 року входила до складу Станіславського економічного адміністративного району. 21 травня 1959 року Дрогобицька область включена до складу Львівської області. Адміністративний центр — місто Дрогобич.

Адміністративний поділ

Область утворена 27 листопада 1939 року після радянської анексії західноукраїнських земель і складалася з 10-ти повітів: Дрогобицького, Жидачівського, Стрийського, Рудківського, Мостиського, Перемишльського, Лисківського (з деякими селами Сяніцького повіту), Турківського, Самбірського, Добромильського (з деякими селами Березівського повіту)^[1].

17 січня 1940 Президія Верховної Ради УРСР своєю постановою скасувала повіти, натомість утворивши райони. В області нараховувалося 30 районів: Бірчанський, Бориславський (до 15 серпня 1940, включений до Дрогобицького р-ну^[2]), Висоцьківський (з 11 листопада 1940 року — Боринський^[3]), Добромильський, Дрогобичський (Дрогобицький), Дублянський, Жидечувський (Жидачівський), Журавновський, Комарновський, Крукенецький, Лавочнянський (з 11 листопада 1940 року — Славський^[3]), Лісківський, Меденицький, Медиківський, Миколаївський, Мостиський, Ново-Стреліський (Ново-Стрілищанський), Перемишльський, Підбужський, Рудківський, Самбірський, Сколевський, Старо-Самбірський, Стрийський, Стрілківський, Судово-Вишнянський, Турківський, Устрико-Дольнівський (Нижньо-Устрицький), Хирівський, Ходорівський.

Станом на 1 січня 1941 року населення Дрогобицької області становило 1 111 000 осіб^[4].

Межі області змінювалися:

у березні 1945 року до Польщі згідно з радянсько-польським договорами відійшли:
- Бірчанський район з районним центром Бірча,
- Ліськівський район з районним центром Лісько,
- західна частина Перемишльського району (з містом Перемишль); замість Перемишльського утворений Нижанковицький район,
7 травня 1946 року була перейменована значна кількість сіл, сільрад і т. інш.^[5]

Райони і районні центри Дрогобицької області на 1 вересня 1946 року^[6]
№№ п/п	Найменування району	Найменування районного центру	ВІддаль до м. Дрогобич в км	Відомості про район
№№ п/п	Найменування району	Найменування районного центру	ВІддаль до м. Дрогобич в км	Територія в кв. км	Кількість сільрад	Кількість міст	Кількість селищ міського типу
1	Боринський район	село Бориня	128	600	26	-	-
2	Добромильський район	місто Добромиль	83	500	21	1	-
3	Дрогобицький район	місто Дрогобич	-	600	31	-	1
4	Дублянський район	село Дубляни	33	300	25	-	-
5	Жидачівський район	місто Жидачів	63	300	22	1	-
6	Журавнівський район	село Журавне	105	300	24	-	-
7	Комарнівський район	місто Комарне	94	300	24	1	-
8	Крукеницький район	село Крукениця	71	200	22	-	-
9	Меденицький район	смт Медениця	20	400	20	-	1
10	Медиківський район	село Медика	189	200	12	-	-
11	Миколаївський район	місто Миколаїв	57	300	19	1	1
12	Мостиський район	місто Мостиська	179	300	21	1	-
13	Нижанковицький район	смт Нижанковиці	104	300	12	-	1
14	Нижньо-Устріцький район	місто Нижньо-Устріки	96	400	28	1	-
15	Новострілищанський район	смт Нові Стрілища	97	300	26	-	1
16	Підбузький район	село Підбуж	67	400	17	-	-
17	Рудківський район	місто Рудки	74	400	36	1	-
18	Самбірський район	місто Самбір	44	300	35	-	-
19	Сколівський район	місто Сколе	68	700	26	1	-
20	Славський район	село Славське	93	800	27	-	-
21	Старосамбірський район	місто Старий Самбір	75	400	28	1	1
22	Стрийський район	місто Стрий	31	600	49	-	-
23	Стрілківський район	село Стрілки	79	500	32	-	-
24	Судово-Вишнянський район	місто Судова Вишня	158	300	23	1	-
25	Турківський район	місто Турка	109	700	24	1	-
26	Хирівський район	місто Хирів	69	200	17	1	-
27	Ходорівський район	місто Ходорів	72	200	25	1	-

15 травня 1948 року ліквідовано Медиківський район, частина території колишнього району передана до складу Польщі.
У 1950 р. у 18 містах і 9 смт мешкало 25 % населення області.
10 грудня 1951 року ліквідовано Нижньо-Устрицький район. Частина території колишнього району передана до складу Польщі відповідно до радянсько-польського договору.
У червні 1957 року Хирівський район приєднаний до Добромильського району.
21 січня 1959 року ліквідовано 5 районів: Дублянський, Журавнівський, Крукеницький, Новострілищанський і Стрілківський.^[7]

21 травня 1959 Дрогобицька область була включена до складу Львівської області, утворивши її південну частину. Це була остання велика зміна адіміністративно-територіального поділу України на обласному рівні. На момент скасування область складалась з 20 районів і 4 міст обласного підпорядкування (Борислав, Дрогобич, Самбір, Стрий), мала 9,6 тис. км² площі й 855,7 тис. населення.

Очільники області

Область очолювали:

1-і секретарі обкому КП(б)У-КПУ:
- Ткач Яків Микитович (1939—1941),
- Олексенко Степан Антонович (1944—1946),
- Горобець Іван Григорович (1947—1949),
- Олексенко Степан Антонович (1949—1952),
- Гапій Дмитро Гаврилович (1952—1956),
- Дружинін Володимир Миколайович (1956—1959).

Вищим представницьким органом Дрогобицької області вважалася Дрогобицька обласна рада депутатів трудящих та її керівний орган — виконавчий комітет обласної ради (облвиконком).

Головами облвиконкому були:
- Леженко Данило Дмитрович (1939—1941 і 1944—1946),
- Кравчук Іван Юрійович (1946—1947),
- Яворський Іван Йосипович (1947—1951),
- Тарнавський Ілля Євстахійович (1951—1952),
- Яворський Іван Йосипович (1952—1957),
- Тарнавський Ілля Євстахійович (1957—1959)

Примітки

↑ Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР». Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 30 (93). — 12 вересня. — С. 4.
↑ ^а ^б Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 51 (114). — 21 грудня. — С. 4.
↑ Стаття «Українці на примусових роботах у Третьому райху. Скільки їх було?» на сайті «Історична правда». Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 6 січня 2013.
↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дрогобицької області»
↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) (українською) . Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 133—156.
↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Дублянського, Журавнівського, Крукеницького, Новострілищанського і Стрілківського …»

Джерела та література

М. Р. Литвин. Дрогобицька область [Архівовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 464. — ISBN 966-00-0405-2.
Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 133–156.

Посилання

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР». Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.

[2] Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 30 (93). — 12 вересня. — С. 4.

[Drog-3] а ^б Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 51 (114). — 21 грудня. — С. 4.

[4] Стаття «Українці на примусових роботах у Третьому райху. Скільки їх було?» на сайті «Історична правда». Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 6 січня 2013.

[5] s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.5.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Дрогобицької області»

[6] Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) (українською) . Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 133—156.

[7] s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Дублянського, Журавнівського, Крукеницького, Новострілищанського і Стрілківського …»

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]