Ель-Кувейт

Ель-Кувейт; араб. الكويت
	Вид на Ель-КувейтВид на Ель-Кувейт
	Основні дані
	29°22′11″ пн. ш. 47°58′42″ сх. д. / 29.36972° пн. ш. 47.97833° сх. д.
Країна	Кувейт
Регіон	Аль Асіма
Столиця для	Кувейт і Шейхство Кувейтd
Площа	17 км²
Населення	96,100 (2005)
Агломерація	2,380,000
Висота НРМ	найвище 281 м
Водойма	Перська затока, Кувейт (затока)
Офіційна мова	арабська (Кувейт)
Назва мешканців	есп. Kuvajturbano
Міста-побратими	Ісфаган, Беверлі-Гіллз, Канни, Ґазіантеп, Монако, Анкара, Мехіко, Флоренція, Туніс, Тегеран, Сараєво, Марбелья, Росаріо (2011), Дубай, Уагадугу, Манама
Часовий пояс	UTC+3
Номери автомобілів	KWT
GeoNames	285787
OSM	↑305099 ·R (Кувейт)
	Міська влада
Мер міста	Абдель Рахман аль-Гавті
Вебсайт	baladia.gov.kw
	Мапа
	Ель-Кувейт Ель-Кувейт (Кувейт)
	Ель-Кувейт у Вікісховищі

Ель-Куве́йт, також місто Куве́йт (араб. الكويت) — столиця держави Кувейт.

Населення міста становить 32,4 тис. жителів (станом на 2005 рік), разом з околицями — понад 1 млн. жителів.

Історія

Перші відомості про місто датуються XVIII століття, саме з цього часу говорять про початок існування Кувейту. Протягом ряду століть місто було центром шейхства Кувейт, що входило починаючи з XVI століття в склад Османської імперії, а в 1899 році перейшло під протекторат Великої Британії. Відкриття багатих покладів нафти на території Кувейту і в околицях його столиці сприяло швидкому економічному розвитку країни, однак основний прибуток від нафтодобування і промислового виробництва відходив до США і Великої Британії. Це викликало незадоволення не тільки робітників, але і місцевих олігархів. 19 червня 1961 р. в столиці країни між урядом Великої Британії та еміром Кувейту Абдаллах ас-Сабахом було підписано новий пакт про анулювання договору 1899 року. Кувейт отримав незалежність. В 1990 році Кувейт потрапив в зону окупації іракськими військами і був звільнений тільки у лютому 1991 року. Столиця Кувейту у наш час^[коли?] являє собою сучасне місто з радіальною забудовою розширених і озеленених вулиць.

Географія

Місто розташоване на низькому південному березі затоки Кувейт — єдиної глибоководної гавані на західному узбережжі Перської затоки. Місто поділяється на три зони: промислова (в західному передмісті Шувейха), навчальна (де розташовані університет, школи і науково-дослідницькі установи) та оздоровча (простягається вздовж приморської дороги на місто Ель-Джахара).

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 37.8 °C (100 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 12.8 °С (55 °F).^[3]

Місто є одним з найспекотніших у світі влітку^[4].

Клімат Кувейта
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	27	31	38	42	47	48	51	50	47	43	37	30	51
Середній максимум, °C	17	20	24	31	37	42	44	43	41	33	26	19	32
Середня температура, °C	12	15	19	25	31	36	37	36	33	27	20	15	26
Середній мінімум, °C	7	10	13	19	25	28	30	29	26	21	15	10	20
Абсолютний мінімум, °C	−2	−1	−1	7	13	22	22	22	16	10	3	−2	−2
Днів з опадами	7	6	9	6	3	0	0	0	0	3	4	8	46
Днів з дощем	7	6	9	6	3	0	0	0	0	3	4	8	46
Джерело: Weatherbase

Економіка

Основою економіки країни і міста є нафта, основним продуктом експорту також є нафта. Кувейтський динар — це найбільш оцінена валюта в світі^[5]. За даними Світового банку Кувейт є країною з одним з найвищих показників ВВП на душу населення^[6]. Нафта дає половину ВВП країни і 90 % національного доходу^[7]. Другим за величиною сектором (після нафтової промисловості) є сектор фінансових послуг.

Нафта

Родовища сирої нафти оцінюються в 102 мільярди барелів, що становить більше 6 % від світових запасів. Згідно з конституцією, всі природні ресурси в країні є державною власністю. В даний час Кувейт видобуває 2,9 млн барелів на добу, а його повні виробничі потужності становять трохи більше 3 млн барелів на добу.