Енгельгардт Павло Васильович

Павло Васильович Енгельгардт
Тарас Шевченко. Портрет П. В. Енгельгардта. Акварель, 1833
Народився	1798  Російська імперія
Помер	1849
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	військовий
Військове звання	полковник
Конфесія	православний
Рід	Енґельгардти
Батько	Енгельгардт Василь Васильович
Мати	NN[d][1]
У шлюбі з	Софія Григоріївна
Діти	Василь Павлович Енгельгардт
Медіафайли у Вікісховищі

Павло Васильович Енгельгардт (рос. Энгельгардт Павел Васильевич; 1798–1849) — російський дворянин і офіцер німецько-балтійського походження, представник розгалуженого роду Енгельгардтів. Поміщик Тараса Шевченка.

Позашлюбний син Василя Васильовича Енгельгардта, племінника князя Потьомкіна. Енгельгардти входили до четвірки найбагатших родин України^[2]. Павло Енгельгардт успадкував від батька більше трьох мільйонів грошима та й ще тільки на Київщині 18000 кріпаків.

З 1821 року служив ад'ютантом у фельдмаршала Олександра Римського-Корсакова, віленського губернатора.

У 30 років став полковником лейб-гвардії Уланського полку.

1831 року переїхав до Петербурга, де служив ад'ютантом принца Олександра Вюртембергського, керівником шляхів сполучення.

16 жовтня 1832 року вийшов у відставку.

Був одружений зі Софією Григорівною (до шлюбу Ґотард-Ґергард, 1804–1875), що походила з балтійських німців. Мав двох синів Василя та Григорія.

• Енгельгардти

• Жадько В. Шевченків ВІльно.-К.,2012.-С.58.
• Жадько В. Київська земля — Тарасова — колиска.-К.,2017.-С.95.
• Wilno i ziemia wileńskia, Wilno, 1936.
• Тихонова А. В. Род Энгельгардтов в истории России XVII—XX вв. — Смоленск: СГПУ, 2001.

• Павло Васильович Енгельгардт // Ці люди жили в Вільнюсі (рос.)
• А. В. Тихонова. Он сохранил нам подлинного Глинку^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)
• Спогади про Тараса Шевченка. — К.: Дніпро, 1982. — С. 36-40. [Архівовано 14 травня 2013 у Wayback Machine.]