Ентоні Лейк

Ентоні Лейк
англ. William Anthony Kirsopp Lake
Народився	2 квітня 1939(1939-04-02) (85 років) Нью-Йорк
Громадянство	США
Діяльність	Дипломат
Галузь	дипломатія[1], політичне консультування[1], зовнішня політика[1] і національна безпека[1]
Відомий завдяки	Радник президента США з національної безпеки
Alma mater	Гарвардський університет
Науковий ступінь	доктор філософії
Знання мов	англійська[1]
Заклад	Коледж Маунт-Голіок, Джорджтаунський університет і Емгерстський коледж
Посада	радник президента США з національної безпеки, Director of Policy Planningd і генеральний директор[d]
Партія	Демократична партія США
Нагороди	James Madison Medald (1997)
Медіафайли у Вікісховищі

Ентоні Лейк (англ. William Anthony Kirsopp Lake; нар. 2 квітня 1939, Нью-Йорк) — американський політик. Радник з нацбезпеки президента США Білла Клінтона (1993—1997).

Закінчив Гарвардський університет (бакалавр історії, 1961). Вивчав міжнародну економіку в Трініті-коледжі Кембриджа. Ступінь доктора філософії здобув у Школі громадських і міжнародних відносин імені Вудро Вільсона Прінстонського університету (1974).

У 1962—1970 роках на дипломатичній службі в Держдепі США, працював помічником посла Генрі Лоджа під час В'єтнамської війни.

Працював з сенатором-демократом Едмунд Маскі під час його президентської кампанії 1972 року.

У 1977—1981 роках директор зі стратегічного планування Державного департаменту США.

У 1993—1997 роках радник з нацбезпеки президента США Білла Клінтона.

У 1996 році висувався Клінтоном на посаду директора ЦРУ, однак Сенат США відхилив його кандидатуру.

Після відходу з уряду в 1997 році, працював спеціальним посланником президента США на Гаїті, в Ефіопії та Еритреї.

У 1998—2007 роках працював у Раді Фонду США для ЮНІСЕФ, був його головою з 2004 року, згодом був призначений постійним почесним членом.

У 2000 році він був удостоєний «нагороди Семуеля Нельсона Дрю» Білого дому за значний внесок у досягнення Алжирського угоди, яке поклало край війні між Ефіопією і Еритреєю.

Входив в найближче оточення Барака Обами під час його президентської кампанії в 2008 році.

Виступав з підтримкою пропозиції суперника Обами республіканця Маккейна про необхідність створення «нового ООН, без Росії та Китаю», яка б визначала політику «демократичної частини світової спільноти» — якою могла б стати «Ліга демократій», що об'єднала в своїх рамках «більше сотні демократичних держав»^[2].

Був професором на факультеті практичної дипломатії в Джорджтаунському університеті.

З 1 травня 2010 року виконавчий директор Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ).

• «Діти-інваліди так само, як і всі діти, сподіваються і мріють і мають таке ж право максимально реалізувати свій потенціал»^[3].
• «Грудне молоко — кращий продукт для дитини, де б він не народився: в Уганді або Англії, в Китаї або Канаді»^[4].
• «Підлітковий вік — це переломний період життя: в ці роки успіхи, досягнуті в ранньому дитинстві, або закріплюються, або повністю сходять нанівець»^[5].

• написав книгу «Шість кошмарів» про своє бачення політичної ситуації в світі^[6]. Першим кошмаром він називав Росію. На його думку, головною проблемою для США є слабкість Росії, а єдино можлива конструктивна політика Вашингтона — це сприяння економічному посиленню Росії, щоб ситуація в країні стабілізувалася. На його думку, найсерйознішою небезпекою в Росії була націоналістична ідеологія, за допомогою якої президент Путін намагався компенсувати слабкість країни і образу росіян за поразку в холодній війні — і таким чином за рахунок імперської риторики приховати економічну слабкість. Виступав за скасування заборони на поїздки громадян США на Кубу^[6].

• Радник президента США з національної безпеки

• Публікації на C-SPAN
• http://news.yandex.ru/people/lejk_aentoni.html^{[недоступне посилання з травня 2019]}
• http://news.gazeta.kz/art.asp?aid=145226