Желехівський Євген Ієронімович

Євген Желехівський
Євген Желехівський
	Євген Желехівський
Народився	24 грудня 1844 ; Хишевичі, Городоцький район, Львівська область, Україна
Помер	18 листопада 1885 (40 років) ; Станиславів, Станиславівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина ; ·рак шкіри
Поховання	Івано-Франківський меморіальний сквер
Країна	Австрійська імперія; Австро-Угорщина
Національність	українець
Діяльність	лексикограф, фольклорист, громадський діяч
Галузь	філологія, лексикографія, фольклористика і national revivald
Alma mater	Львівський університет
Знання мов	українська
Діти	Микола Желехівський
	Роботи у Вікіджерелах; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Желехівський.

Життєпис

У 1869 році закінчив філософський факультет Львівського університету. Викладав українську в цісарсько-королівських гімназіях у Перемишлі та Станиславові. Один із засновників товариства «Просвіта» ві Львові.

Помер 18 листопада 1885 року в Станиславові (нині Івано-Франківськ), похований на цвинтарі на вулиці Сапіжинській (нині на його місці — Івано-Франківський меморіальний сквер).

Автор 2-томного «Малоруско-нїмецького словаря» (1886; видання впорядкував, а 2 том завершив за матеріалами Желехівського з деякими доповненнями й видав С. Недільський). Словник містить понад 64 000 слів, уживаних як на Західній, так і на Східній Україні. Свого часу він був найповнішим джерелом для знайомства з лексикою української мови, відіграв важливу роль у ширенні нової української літературної мови в Галичині та витісненні зі вжитку язичія.

Застосований у словнику фонетичний правопис (так звана желехівка), який згодом (1892) було запроваджено в школах Галичини й Буковини як обов'язковий, а також використовувано в виданнях народовців і НТШ, сприяв зближенню західноукраїнського правопису зі східноукраїнським. Желехівському належать кілька розвідок з фольклору.