Жильбер Перро
Жильбе́р Перро́ (англ. Gilbert Perreault; 13 листопада 1950, Вікторіявіль, Квебек, Канада) — канадський хокеїст, центральний нападник. Член зали слави хокею (1990). У «Списку 100 найкращих гравців НХЛ» займає загальне 47-е місце та 20-е серед центральних нападників. Клубна кар'єраЗ 1967 по 1970 рік грав у хокейній лізі Онтаріо за «Монреаль Юніорс Канадієнс». В національній хокейній лізі провів сімнадцять сезонів у складі «Баффало Сейбрс». Грав у першій ланці клубу з Рене Робертом та Ріком Мартіном. По результатам сезону 1970/71 отримав пам'ятний трофей Колдера, а в 1973 році — пам'ятний трофей Леді Бінг. Двічі обирався до другого складу «Всіх зірок НХЛ» (1976, 1977). Учасник дев'яти матчів «Всіх зірок НХЛ». Один з найвлучніших форвардів в історії ліги — 512 закинутих шайб. З 1990 року член зали слави хокею в Торонто.. З 1990 року № 11, під яким виступав Жильбер Перро, не використовується у клубові «Баффало Сейбрс». Рекорди «Баффало Сейбрс»Жильбер Перро, за тривалий час виступів в цій команді, встановив декілька клубних рекордів:
Міжнародна кар'єраУ складі національної збірної Канади був учасником суперсерії 1972 року СРСР — Канада. Володар Кубка Канади 1976 року. Брав участь у Кубку виклику 1979, який проходив у Нью-Йорку. Збірна НХЛ поступилася в серії з трьох матчів радянським хокеїстам. Нагороди та досягнення
СтатистикаСкорочення: І = Ігри, Г = Голи, П = Паси, О = Очки, Штр = Штрафний час у хвилинах
Див. також
Джерела
|