Житловий фондЖитлови́й фонд — сукупність всіх житлових приміщень незалежно від форм власності, включаючи житлові будинки, спеціалізовані будинки (гуртожитки, готелі-притулки, будинки маневреного фонду, житлові приміщення з фондів житла для тимчасового поселення змушених переселенців та осіб, визнаних біженцями, житлові приміщення з фонду житла для тимчасового поселення громадян, які втратили житло в результаті звернення стягнення на житлове приміщення, яке придбане за рахунок кредиту банку або іншої кредитної організації яких засобів цільової позики, наданого юридичною особою на придбання житла, і закладено у забезпечення повернення кредиту або цільової позики, спеціальні будинки для самотніх людей похилого віку, будинки-інтернати для інвалідів, ветеранів та інші), квартири, службові житлові приміщення, інші житлові приміщення в інших будівлях, придатні для проживання. Житловий фонд являє собою складний інженерний комплекс, який складається з житлових будинків, систем водопостачання та водовідведення, теплоенергетичного обладнання; автоматичних засобів управління та експлуатації; різноманітних мереж комунікацій; протипожежного, ліфтового, санітарно-технічного та іншого устаткування. Житловий фонд України — національне надбання багатьох поколінь людей і становить майже 25% основних засобів країни. Категорії житлового фонду за призначенням
До житлового фонду спеціального призначення належать:
Об'єкти житлового фондуЖитловий фонд включає:
Житловий фонд — сукупність житлових приміщень незалежно від форм власності, включаючи житлові будинки, спеціалізовані будинки (гуртожитки, притулки, дитячі будинки, будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів (дорослих і дітей), школи-інтернати та інтернати при школах), квартири, службові житлові приміщення, інші житлові приміщення в будівлях, придатних для проживання. За формами власності житловий фонд поділяється на: державний, житловий фонд, колективний житловий фонд, приватний житловий фонд. Державний комітет статистики України. Наказ Про затвердження форми державної статистичної звітності N 1-житлофонд (річна) та Інструкції щодо її заповнення (Інструкція, розд. І) N 260 від 03.08.2000 Житловий фонд — сукупність житлових приміщень незалежно від форм власності, включаючи житлові будинки, спеціалізовані будинки (гуртожитки, притулки, дитячі будинки, будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів (дорослих і дітей), школи-інтернати та інтернати при школах), квартири, службові житлові приміщення, інші житлові приміщення в будівлях, придатних для проживання. За формами власності житловий фонд поділяється на: державний житловий фонд, комунальний житловий фонд, колективний житловий фонд, приватний житловий фонд. Державний комітет статистики України. Наказ Про затвердження форми державного статистичного спостереження N 1-житлофонд (річна) (Роз'яснення, розд.1) N 246 від 27.06.2002 м. Київ Державний житловий фонд — це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Житловий фонд у законах УкраїниЗакон України «Про приватизацію державного житлового фонду»Житловий фонд соціального призначення — сукупність соціального житла, що надається громадянам України, які відповідно до закону потребують соціального захисту. Закон України Про житловий фонд соціального призначення (ст.1) м. Київ, 12 січня 2006 року N 3334-IVЗастарілий житловий фонд — сукупність об'єктів житла до п'яти поверхів, крім садибної забудови, які за технічним станом не відповідають сучасним нормативним вимогам щодо безпечного і комфортного проживання, граничний строк експлуатації яких збіг або знос основних конструкційних елементів яких становить не менше 60 відсотків. Житловий фонд, що прирівнюється до застарілого — житловий фонд, який не є застарілим, але розташований у межах території комплексної забудови, реконструкції кварталу (мікрорайону) та ускладнює реалізацію проекту такої забудови; Маневрений житловий фонд — житловий фонд, сформований інвестором-забудовником за власні кошти та призначений для тимчасового проживання громадян на час проведення реконструкції житла застарілого житлового фонду. Реконструкція житлового фонду — перебудова житлового фонду з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості жилих квартир, загальної та жилої площі тощо, пов'язана із зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників, або знесення застарілого житлового фонду в кварталі (мікрорайоні) та будівництво нового житлового фонду кварталу (мікрорайону). Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»Історична довідкаУ СРСР після більшовицького заколоту будинки домовласників були експропрійовані і передані міським Радам (Декрет ВЦВК від 20 серпня 1918). Було проведено масове вселення в ці будинки робітників з підвалів, халуп і з околиць міст. Постановою РНК РРФСР від 8 серпня 1921 місцевим Радам дозволялося передавати державні житлові будинки в довгострокову оренду колективам мешканців. Відновлення промисловості та соціалістична індустріалізація країни зумовили значний приплив населення в міста, що створювало труднощі в його розселенні. Разом з упорядкуванням експлуатації житлового фонду і, відновленням зруйнованих будинків (в результаті 1-ї світової війни 1914-1918 і Громадянської війни вибуло близько 14% всієї житлової площі) почалося нове житлове будівництво як в старих, так і в нових районах СРСР. Житлове будівництво в СРСР здійснювалось на основі державного народно-господарського плану як у відношенні обсягу, благоустрою будинків, так і їх територіального розміщення. В результаті високих темпів збільшення нової житлової площі міський житловий фонд СРСР за роки радянської влади зріс у 8,5 раза. До кінця 1970 р. він склав 1529 млн м² проти 180 млн м² в 1913 р. Див. такожПосилання
Література та джерела
|