Жовтень

	← жовтень →
	2025 рік

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жовтень (значення).

I Січень
II Лютий

XII Грудень

Жо́втень — десятий місяць року в юліанському та григоріанському календарях^[1]. Один із семи місяців, що налічують 31 день.

Назва

Назва «жовтень» пов'язана з часом жовтіння листя і серед слов'янських мов побутує тільки в українській. У руських стародруках XVI—XVII століть місяць згадується під найменням паздерник(ъ)^[a]^[4]. Ця назва вважається запозиченою з пол. październik і походить од пол. paździerze («костриця», «паздір»)^[5]. У цей час переробляли льон та коноплі — отіпа́ли стебла, відділяючи кострицю від волокна. Аналогічне походження має білоруська назва жовтня — кастрычнік, калькована з полонізму паздзернік^[6].

У Крилоському Євангелії 1144 р. місяць згадується як: октѧбрь, рекомꙑи листопадъ^[b]. Остання назва трапляється також у ранніх староукраїнських джерелах^[c], зокрема в оглаві до Анфологіону, виданого Памвом Бериндою 1619 року^[3]^[9]. За даними «Словаря української мови» Бориса Грінченка, ще на початку XX ст. на більшій частині України десятий місяць року називали листопадом^[10], у той час, як дев'ятий місяць, нині відомий як вересень, іменувався жовтнем^[11]. Сучасне значення згаданих слів походить із західноукраїнської літературної практики.

З характерними погодними умовами пов'язані й інші народні назви жовтня: листобі́й, древопи́лень, передзи́мник, весі́льник^[12] (після закінчення пори польових робіт і обмолоту хліба наставав час весіль — традиційно на Покрову^[13]), а також: гря́зень, хму́рень, листопа́дник, зазимник^[14], рі́сень (від діал. рісни́й — «багатий», «густий»)^[15].

Назви жовтня в більшості мов походять од лат. October, утвореного від числівника octo («вісім»): у римському календарі рік починався в березні, тому жовтень був восьмим місяцем.

Кліматична характеристика в Україні

Середня місячна температура повітря в жовтні не перевищує 7 °C на півночі, 10 °C на південному сході, а на Південному узбережжі Криму досягає 14 °C. Абсолютний мінімум температури (мінус 22,6 °C) зафіксовано в 1920 р. у м. Золотоноша, у Криму — мінус 7,5 °C у 1920 р. (м. Севастополь). Абсолютний максимум температури (35,3 °C) спостерігався в 1952 р. у с. Клепиніне.

У жовтні по всій території України виникають заморозки, що найраніше починаються в долинах Українських Карпат (у кінці вересня). На півночі та в центрі заморозки бувають на початку жовтня, на півдні відмічаються в другій декаді, на узбережжі морів — наприкінці жовтня і на початку листопада. Середня кількість опадів становить на півдні 24—27 мм, на решті території України — 32—38 мм, у західних областях та на Закарпатті — 43—56 мм^[16].

У фольклорі

У жовтні гріє ціп, а не піч;
Жовтень на весілля багатий;
Жовтень-болотник ні колеса, ні полоза не любить;
Жовтень хоч холодний, але листопад і його перехолодить;
Настали жнива — лежить баба нежива, а прийшла Покрова — стала баба здорова.

Галерея

Жовтень на Сумщині
Річка Псел біля с. Червлене в жовтні
Жовтень на Пслі поблизу с. Межиріч
Жовтень на берегах Ворскли
Жовтневі береги Свинківки поблизу м. Полтава
Жовтень на р. Ворскла
Жовтень у с. Капустинці
Осінь на р. Грунь

Свята і пам'ятні дні

Офіційні в Україні

Рухомі

Перша неділя жовтня
- День територіальної оборони України
- День працівників освіти
Друга неділя жовтня
- День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби
- День художника
Третя субота жовтня
- День працівників целюлозно-паперової промисловості
Третя неділя жовтня
- День працівників харчової промисловості^[17]

Інші

Рухомі

Перша неділя жовтня
- День кадрового працівника
Остання неділя жовтня
- День автомобіліста і дорожника

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жовтень

У Вікісловнику є сторінка жовтень.

Жовтень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31
Список всіх днів

Коментарі

↑
А саме:
- Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581^[2];
- Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
- Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
- Часослов. Київ, 1633;
- Полуустав. Київ, 1643;
- Псалтир. Київ, [1643—1644];
- Полуустав. Київ, 1672;
- Святці. Київ, 1680;
- Полуустав. Київ, 1691;
- Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
- Устав молитв. Львів, 1670^[3].
↑ Оригінальний місяцеслов втрачено, наявний укладено наприкінці XIII — початку XIV століть.
↑
А саме:
- Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522^[7];
- Острозький літописець. Острог, 1509—1633, арк. 128 зв.;
- Київський літопис. Б.м.н., поч. XVII ст.^[8]

Примітки

↑ Жовтень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
↑ Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
↑ ^а ^б Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
↑ Паздерник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 87.
↑ Паздерник // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
↑ Кастрычнік // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.
↑ Скарына Ф. Творы: Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
↑ Листопадъ // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. Випуск 16 (Легкомыслность — Лѧчи) / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів, 2013. — С. 47.
↑ Анфологіон. — Київ: Друкарня Києво-Печерської лаври, 1619. — 1048 с.
↑ Листопад // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Жовтень І // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
↑ Жовтень // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 224.
↑ Жовтень-весільник — Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
↑ Жовтень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — Київ: Мистецтво, 1993. — С. 128. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
↑ Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
↑ Коротка кліматична характеристика жовтня. betaren.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
↑ Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 10 вересня 2024. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |вебсайт= (довідка)

[П-4] А саме:
Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581^[2];

Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;

Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;

Часослов. Київ, 1633;

Полуустав. Київ, 1643;

Псалтир. Київ, [1643—1644];

Полуустав. Київ, 1672;

Святці. Київ, 1680;

Полуустав. Київ, 1691;

Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;

Устав молитв. Львів, 1670^[3].

[2] Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581^[2];

[3] Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;

[4] Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;

[5] Часослов. Київ, 1633;

[6] Полуустав. Київ, 1643;

[7] Псалтир. Київ, [1643—1644];

[8] Полуустав. Київ, 1672;

[9] Святці. Київ, 1680;

[10] Полуустав. Київ, 1691;

[11] Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;

[12] Устав молитв. Львів, 1670^[3].

[8] Оригінальний місяцеслов втрачено, наявний укладено наприкінці XIII — початку XIV століть.

[11] А саме:
Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522^[7];

Острозький літописець. Острог, 1509—1633, арк. 128 зв.;

Київський літопис. Б.м.н., поч. XVII ст.^[8]

[15] Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522^[7];

[16] Острозький літописець. Острог, 1509—1633, арк. 128 зв.;

[17] Київський літопис. Б.м.н., поч. XVII ст.^[8]

[1] Жовтень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.

[Шустова-3] а ^б Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных книгах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.

[5] Паздерник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 87.

[6] Паздерник // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

[7] Кастрычнік // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы : у 10 т. / Ін-т мовазнаўства імя Якуба Коласа НАН Беларусі. — Мінск : Беларуская навука, 1978—2017.

[9] Скарына Ф. Творы: Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.

[10] Листопадъ // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. Випуск 16 (Легкомыслность — Лѧчи) / Відп. ред. Д. Гринчишин, М. Чікало; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України. — Львів, 2013. — С. 47.

[12] Анфологіон. — Київ: Друкарня Києво-Печерської лаври, 1619. — 1048 с.

[13] Листопад // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[14] Жовтень І // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[15] Жовтень // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 224.

[16] Жовтень-весільник — Олександр Токар. otokar.com.ua. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 18 листопада 2021.

[17] Жовтень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — Київ: Мистецтво, 1993. — С. 128. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.

[18] Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.

[19] Коротка кліматична характеристика жовтня. betaren.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.

[20] Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 10 вересня 2024. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |вебсайт= (довідка)

[1]

[a]

[4]

[5]

[6]

[b]

[c]

[3]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[2]

[7]

[8]

Жовтень

Назва

Кліматична характеристика в Україні

У фольклорі

Галерея

Свята і пам'ятні дні

Офіційні в Україні

Рухомі

Інші

Рухомі

Див. також

Коментарі

Примітки

Portal di Ensiklopedia Dunia