Жозеп Марія Жужоль

Жозеп Марія Жужоль (Josep Maria Jujol i Gibert)
Жозеп Марія Жужоль (Josep Maria Jujol i Gibert)
Народження	16 вересня 1879 Тарраґона, Таррагунес
Смерть	1 травня 1949 (69 років) Барселона, Іспанія
Поховання	Монтжуїкський цвинтар
Країна; (підданство)	Іспанія
Діяльність	фермер, професор, архітектор
Архітектурний стиль	модерн, каталонський модерн
Найважливіші споруди	Каса Міла, Каса-Батло і Парк Гуель
Заклад	Барселонський університет
	Жозеп Марія Жужоль у Вікісховищі

Жозеп Марія Жужоль-і-Гіберт (кат. Josep Maria Jujol i Gibert; 16 вересня 1879, Таррагона — 1 травня 1949, Барселона) — каталонський архітектор і художник, представник каталонського модерну. Багато його робіт виконувалися спільно з Антоніо Гауді.

Біографія

Жозеп Марія Жужоль народився 16 вересня 1879 року у родині вчителя, директора школи. Його дитинство пройшло в Таррагоні. У 1888 році сім'я переїжджає в містечко Грасія (згодом — передмістям Барселони). У 1896 році Жозеп Марія вступає в барселонську Вищу школу архітектури (Escola Tècnica Superior d'Arquitectura), яку очолював відомий каталонський архітектор Льюїс Домінік-і-Монтанер. У 1906 році Жужоль закінчує у школі архітектури. Його дипломною роботою був проєкт термальних бань. З 1904 року архітектор працював співдружності з Антоніо Гауді. Великий архітектор настільки цінував талант Жужоля, що навіть заповів йому 2000 песет. Жужоль був призначений муніципальним архітектором району Сан-Жоан-Деспі. З 1906 року Жужоль читав лекції з архітектури у Школі архітектури, а з 1923 року — також в Технічної школі Барселони. Жужоль був католиком, тому під час громадянської війни в Іспанії (1936—1939) він тимчасово був позбавлений займаних посад. У 1927 році Ж. М. Жужоль одружився з двоюрідною сестрою Терезою Гіберт Мозелла.

Творчість

Жужоль був відомий своєю феноменальною пам'яттю. Йому доручали керувати керував реставраційними роботами будівель, коли виникали проблеми з безпекою початкових планів приміщень. Архітектор часто використовував матеріали, які вважають негідними: пляшки, скло, биту кераміку тощо. У 1917 році архітектор розпочав будівництво у стилі модерн церкви Серця Христового. Він максимально використав доступні природні матеріали: камінь, цеглу, дерево і коване залізо. Робота архітектора є ідеальним поєднанням функціональності, економії і стійкості. Храм був завершений у 1924 році. Будівля має квадратну підставу, купол має восьмикутну форму, а над ним стоїть трикутна дзвіниця. Для внутрішнього оздоблення Жужоль застосовував різні техніки штукатурки, сграффіто і відкриту кам'яну кладку. Меблі також були виконані з простих або перероблених матеріалів. За словами Монсеррат Дуран, автора біографічного дослідження «Жозеп М. Жужоль», «ця будівля стала унікальним твором, що символізує єдність мистецтва і навколишнього середовища. Іншими словами, це абсолютно економічна архітектура». Архітектор також працював як графік, скульптор і дизайнер.

Він двадцять років працював разом з Антоніо Гауді. Серед спільних робіт відомі споруди Каса Міла, Каса-Батло і Парк Гуель. З архітектором Гауді Жужоль започаткували також техніку декоративної мозаїки. Співпраця Жужоля і Гауді закінчилося у 1926 році в зв'язку зі смертю Антоніо Гауді. По всій каталонській столиці можна бачити його роботи — Башту Христа, відреставрований будинок Кан-Негре, помістя Сан-Сальвадор, Дом Планельс, фонтан у центрі площі Іспанії, майстерні Маньяк. Жужоль створював проєкти будівель й за межами Барселони. Останньою роботою архітектора стала реконструкція троянди — круглого вітражного вікна над входом у церкву Санта-Марія-дель-Пі.