Загір'я (Польща)

Загір'я; Zagórz
	Герб
	Загір'я
	Основні дані
	49°31′ пн. ш. 22°16′ сх. д. / 49.517° пн. ш. 22.267° сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Підкарпатське воєводство
Засновано	1412
Магдебурзьке право	1977
Площа	22,3 км²
Населення	▼ 5 251 (01.01.2020)
· густота	223 (2008) осіб/км²
Телефонний код	(48) 13
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	RSA
GeoNames	754195
OSM	↑2906835 ·R (Гміна Загір'я)
SIMC	0953881
Поштові індекси	38-540
	Міська влада
Вебсайт	zagorz.pl
	Мапа
	Загір'я у Вікісховищі

Загі́р'я (пол. Zagórz) — Лемківське місто в південно-східній Польщі, коло річки Сян. Належить до Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства.

Розташування

Місто розташоване на історичних українських теренах Перемишльської землі Руського королівства — Лемківщини, з яких в 1946-1947 рр. було виселено все українське населення. Лежить на лівому березі Сяну на історичному шляху на Закарпаття через Радошицький і Лупківський перевали.

Історія

Давнє лемківське село, згадується в першому ж наявному масиві документів — у 1412 р.

Чисто лемківський склад села різко змінився після 1869 р. внаслідок напливу працівників у зв’язку з будівництвом Першої угорсько-галицької залізниці. Після введення Галицької Трансверсальної залізниці в 1884 р. Загір’я стало великим залізничним вузлом з трьома тисячами працівників. У 1895 р. в селі було 205 будинків і 1639 мешканців (953 римо-католики, 470 греко-католиків, 207 юдеїв і 9 протестантів).

У 1914 р. за москвофільство 20 жителів села заарештовано і вислано до Талергофу.

Саме поляки-залізничники виступили зі зброєю на українській землі в листопаді 1918 р. проти утворення української держави і перешкодили наміру Команчанської республіки з’єднатися з ЗУНРом, обладнали два бронепоїзди, постачали озброєння, припаси і війська. У міжвоєнний час село належало до Сяніцького повіту Львівського воєводства.

В 1939 р. в селі було 3400 жителів села — 890 українців, 2100 поляків і 300 євреїв^[2].

Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. Частина переселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. Родини, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі^[3].

У 1972 р. Загір’я і ряд довколишніх сіл приєднали до міста Сянік, але 1 лютого 1977 р. від’єднали і з них утворили місто Загір’я.

Церква

Церква св. Apx. Михаїла збудована в 1836 р., є мурованою на відміну від відомих двох попередніх дерев’яних церков. У 1936 р. налічувала 1695 парафіян (в селі — 890), була парафіяльною також і для сіл Долини і Заслав’є, парафія належала до Сяніцького деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Після заборони греко-католицької церкви в 1947 р. віддана Польській православній церкві.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[4]^[5]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	6469	1370	4479	620
Жінки	6527	1263	3962	1302
Разом	12996	2633	8441	1922

Примітки

↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 76.
↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 10 липня 2017.
↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

-->

Див. також

Zagórz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 262. (пол.) (пол.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Загір'я (Польща)

Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].

[2] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 76.

[3] Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 10 липня 2017.

[nsp-4] GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[age-5] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]