|
Заліщицький повіт (Австро-Угорщина)
Заліщицький повіт — адміністративна одиниця коронного краю Королівство Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорської імперії (до 1867 року в складі Австрійської імперії). Існував у складі Австро-Угорщини в період з 1867 до 1918 року. 1854–18671854 року була проведена адміністративна реформа, згідно з якою у складі Королівства Галичини та Володимирії були утворені повіти. Статистика[2]: Площа — 6,03 географічних миль² (~332км²) Населення — 31751 (1866) Кількість будинків — 4946 (1866) Староста (нім. Bezirk Vorsteher): Людвіг Кубе (нім. Ludwig Kube) (1866)[3] Громади (гміни): Заліщики (місто), Старі Заліщики з Пилипчим, Добрівляни, Бедриківці, Журавка, Зежава, Печорна, Дзвиняч, Дуплиська, Лисичники, Голибради, Касперівці, Городок (містечко), Кулаківці, Костельники, Шерилівці, Зозулинці, Синьків, Колодрібка, Шупарка, Шишківці, Новосілка Костюкова, Худіївці, Королівка (містечко), Юр'ямпіль, Сков'ятин, Винятинці. 1867—19181867 року були скасовані округи, а повіти реорганізовані: частина зникла, а частина збільшилася за рахунок інших. Заліщицький повіт залишився і після реформи. До його складу увійшла територія Заліщицького повіту разом з Тлустенським повітом, частиною Язлівецького повіту (гміни Бураківка, Беремяни, Цапівці, Хмелева, Дорогичівка, Литячі, Попівці, Садки, Свершківці, Слобідка).[4] Староста: Владислав Обертинський (пол. Władysław Obertyński, нім. Ladislaus Obertyński, 1867)[5] Під час Першої світової війни перебував під російською окупацією. В 1918 р. повіт увійшов до складу Західно-Української Народної Республіки. Примітки
|
||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
