Затока Хреста

Затока Хреста

66°00′ пн. ш. 179°15′ зх. д. / 66° пн. ш. 179.25° зх. д. / 66; -179.25
Частина від	Берингове море
Прибережні країни	Росія
Максимальна глибина	70 м
ідентифікатори і посилання
GeoNames	4031655
Затока Хреста Затока Хреста (Росія)

Затока Хреста — частина Анадирської затоки Берингового моря біля південного берега Чукотського півострова. Адміністративно відноситься до Іультинського району Чукотського автономного округу, Росія.

Назва в перекладі з чукот. Кэнынын — «вигин», з ескімо. Каӈиниӄ — «бухта».

Затока була відкрита в 1648 році під час експедиції Семена Дежньова. Нанесена на карту в 1665 році під назвою Ночан землепроходцем Курбатов Івановим. Також була відомою під на назвою Велика губа. Сучасна назва дана Вітусом Берінгом у 1728 р в честь свята Святого Животворящого Хреста.

Затока вдається в сушу на 102 км. Ширина біля входу становить 25 км, в середній частині 43 км. Глибина до 70 м. Береги обривисті, здебільшого порізані бухтами й гирлами річок. Взимку замерзає. Припливи півдобові, величиною 3 м.

Береги — заболочена тундра, в північній частині затоки, де розташовано селище міського типу Егвекінот — гірська тундра. На східному березі розташоване селище Конергіно, на західному — село Уелькаль. У затоку впадає декілько невеликих річок, найбільша з яких — Тнеквеєм.

В акваторію затоки заходять нерпа, моржі, кити.

Східне узбережжя затоки рівнинне, заболочені. Є безліч озер (найбільші — Амагитгин та Навкергитгин.

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (Червень 2022)