Захист від несанкціонованого копіювання

Захист від копіювання — система заходів, спрямованих на протидію несанкціонованому копіюванню інформації, як правило, представленої в електронному вигляді (даних або коду пропрієтарного програмного забезпечення).

При захисті можуть використовуватися організаційні, юридичні та технічні засоби.

Перевагою технічних заходів захисту є можливість запобігання несанкціонованому копіюванню.

У ряді випадків копіювання дозволено законодавством (наприклад, резервне). Однак визначити її законність тільки технічними засобами неможливо (приклад — Windows Genuine Advantage: було зафіксовано безліч помилкових спрацьовувань). Тому технічні засоби захисту авторських прав часто забороняють будь-яке копіювання, створюючи незручності користувачам, за що піддаються критиці з боку правозахисників.

Основна ідея організаційних заходів захисту полягає в тому, що повноцінне використання продукту неможливе без відповідної підтримки з боку виробника.

Передбачена відповідальність, згідно з чинним законодавством, як за використання контрафактних примірників програм для ЕОМ і баз даних, так і за подолання технічних засобів захисту, які застосовувались.

Ряд виробників портативних плеєрів захищають від копіювання музику шляхом використання відомих тільки їм протоколів обміну між електронним музичним магазином і програвачем. В результаті куплена музика може прослуховуватися тільки з їх вказаного пристрою і, навпаки, закачати музику на плеєр можна тільки з використанням програмного забезпечення з їх Music Store. Це створює деякі незручності кінцевим користувачам.

Компакт-диски не повністю відповідають специфікації Red Book, через що (теоретично) диск повинен читатися на плеєрах і не читатися на комп'ютерних приводах CD-ROM. На практиці такі диски читаються на деяких приводах і, навпаки, не читаються на деяких плеєрах. Фірма Philips, яка володіє маркою «Compact Disc Digital Audio», відмовилася ставити її на захищених дисках. З таких захистів відомі Cactus Data Shield і Copy Control.

У 2005 фірма Sony BMG використала^[en] свій метод захисту компакт-дисків, відомий як Extended Copy Protection (XCP). Диски з XCP мають додаткову доріжку з даними, і при першій установці в системах сімейства Microsoft Windows встановлюють приховану програму, яка забороняє копіювання дисків. Оскільки ця програма ставиться незалежно від бажання користувача, маскується і перешкоджає своєму видаленню, багато незалежних дослідників охарактеризували її як руткіт, тобто шкідливу програму. В результаті скандалу Sony запропонувала програму-деінсталлятор та безкоштовну заміну дисків з XCP, але не всі проблеми були вирішені. Системи з ОС, відмінної від Windows, не схильні до цієї небезпеки.

У аудіодисків, відео, книг і подібних носіїв є «аналоговий пролом»: якщо музику можна відтворити, то її можна і записати. Якщо текст можна прочитати, то його можна і сфотографувати. У такому разі деякі компанії використовують ТЗЗАП^{[що це?]}, що знижують якість відтворення, тобто якість самого продукту.

Захист програмного забезпечення в переважній більшості випадків проводиться від нелегального використання. Однак випадки захисту від копіювання теж мають місце.

• Копіювання захищеного диска спеціальними програмами.
• Емуляція диска — спеціальний драйвер створює логічний диск, який програма приймає за ліцензійний. Часто застосовується варіант цього методу під назвою «Mini Image», коли емулюючий драйвером диск має маленький розмір ( мегабайт), тим не менш, ПЗ визнає його ліцензійним.

Це одна з фундаментальних проблем захисту від копіювання. Полягає вона в тому, що система захисту від копіювання неминуче створює користувачеві незручності, і тому, з точки зору користувача, копія, з якою захист знятий, навіть якщо і незаконно, в якомусь сенсі краще ліцензійної. Наприклад:

• З жорсткого диска дані/програма завантажується швидше, ніж з зовнішнього носія.
• Цілісність зовнішнього носія може порушитися.
• Якщо не використовувати зовнішніх носіїв, час роботи ноутбука істотно збільшується.
• На деяких комп'ютерах може не виявитися відповідного пристрою читання / порту.
• Мобільний додаток зникне після перепрошивки телефону, і немає можливості зробити його резервну копію.
• Захищену музику, закачану на портативний плеєр, неможливо прослухати, наприклад, з домашнього ПК.
• Апаратні технології захисту призводять до подорожчання пристроїв.

• Технічні засоби захисту авторських прав
• Злом програмного забезпечення
• Прапор свободи слова

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2018)