Казанська Алла Олександрівна

Казанська Алла Олександрівна
Казанська Алла Олександрівна
Народилася	15 червня 1920 ; Кишинів, Румунське королівство
Померла	24 червня 2008 (88 років) ; Москва, Росія ; ·серцева недостатність
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР; Росія
Діяльність	кіноакторка, акторка театру, театральний педагог
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Відомі учні	Алла Меньшиковаd
Знання мов	російська
Заклад	Державний академічний театр імені Є. Вахтангова і Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки активності	1938 — 2008
У шлюбі з	Борис Барнет
Діти	Ольга Барнет
Нагороди	;
IMDb	ID 0443606
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Казанський.

Алла Олександрівна Казанська (нар. 15 червня 1920, Кишинів, Румунське королівство — пом. 24 червня 2008, Москва, Росія) — радянська і російська актриса театру і кіно, театральний педагог. Заслужена артистка РРФСР (1960). Народна артистка РРФСР (1971).

Біографія

Алла Казанська народилася 15 червня 1920 року в Кишиневі, Румунське королівство.

У 15 років вступила до Театрального училища імені Бориса Щукіна, прочитавши байку Івана Крилова «Ворона і Лисиця» і розсмішивши приймальну комісію^[1]. З другого курсу грала на сцені театру, а в 1938 році, ще не закінчивши училище, була прийнята до складу трупи Театру імені Є. Вахтангова.

У 1939 році Алла Олександрівна закінчила Театральне училище імені Бориса Щукіна, курс (Йосипа Толчанова та Єлизавети Алексєєвої).

Більше тридцяти років викладала в Театральному училищі імені Бориса Щукіна.

Серед її учнів — Сергій Маковецький, Володимир Симонов, Юлія Рутберг, Ірина Климова, Олексій Кравченко, Григорій Сіятвінда, Людмила Нільська, Андрій Леонов.

Алла Казанська була дружиною кінорежисера Бориса Барнета^[2].

У шлюбі народилася дочка — Ольга Барнет, яка стала актрисою^[3].

Померла Алла Казанська 24 червня 2008 року в Москві.

Творчість

Ролі в театрі

1941 — «Маскарад» Михайла Лермонтова — Ніна^[1]
«Багато шуму з нічого» — Беатріче
«Сірано де Бержерак» Едмона Ростана — Роксана
«Солом'яний капелюшок» Ежен Марі Лабіша і Марк-Мішеля — Жоржетта
«Шостий поверх» — Берт Ардіс
«На всякого мудреця досить простоти» Олександра Островського — Турусина
«Дами і гусари» — пані Оргонова
«Кроки командора» — Карамзіна
«Без вини винуваті» Олександра Островського — Галчиха
«Містерія-Буф» — Американка
«Анна Кареніна» Лева Толстого — Лідія Іванівна
«Без вини винуваті» Олександра Островського^[4]
«Королева краси» Мартіна Мак-Дона

Фільмографія

1939 — Юність командирів
1941 — Хлопець з тайги — Галина Полева
1950 — Щедре літо — зоотехнік
1962 — Армагеддон — Лікар
1971 — На всякого мудреця досить простоти — Турусина
1976 — Доктор філософії
1976 — Дами і гусари — пані Оргонова
1983 — Месьє Ленуар, який... — Ортанс
1989 — П'ять кутів
1991 — Злочин лорда Артура
1993 — Абетка кохання
1994 — Стомлені сонцем — Лідія Степанівна
1994 — Залізна завіса — Бабуся
1995 — На розі, у Патріарших
1997 — Святий — Старенька
1999 — Затворник — Учителька
2000 — Репете — Дружина письменника
2001 — Паризький антиквар — Наталія Завадська
2004 — Ця пікова дама — Мур, справжня «пікова дама»
2004 — Апокриф: музика для Петра і Павла — Бабуся
2005 — Ад'ютанти любові — Ганна Антонівна Лопухіна
2010 — Стомлені Сонцем 2: Передстояння
2011 — Стомлені сонцем 2: Цитадель — Лідія Степанівна

Озвучування мультфільмів

1965 — Життя навпіл
1978 — Якщо падають зірки... — читає текст

Визнання і нагороди

Заслужена артистка РРФСР (8 березня 1960 року) — за заслуги в галузі радянського мистецтва^[5]
Народна артистка РРФСР (1971)
Орден Пошани (1996)^[6]
«Кришталева Турандот» в номінації «Найкраща жіноча роль» (2007)^[4]

Примітки

↑ ^а ^б Казанская Алла: «Эта пиковая дама». День рождения Аллы Казанской
↑ Скончалась легенда театра имени Вахтангова Алла Казанская. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 вересня 2020.
↑ Телеканал «Культура». Борис Барнет: легенда о режиссёре
↑ ^а ^б Умерла актриса и педагог Алла Казанская. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 2 вересня 2020.
↑ Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 8 марта 1960 года «О присвоении почетных званий РСФСР творческим работникам города Москвы». Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 2 вересня 2020.
↑ Указ Президента Российской Федерации 11.12.1996 № 1669 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 2 вересня 2020. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 50 (довідка)

Публікації

Казьмина Н. Алла Казанская // Театр имени Евг. Вахтангова / Ред.-составитель Б. М. Поюровский. М.: Центрполиграф, 2001. С.110—132, фото. («Звёзды московской сцены») — ISBN 5-227-01251-2

Джерела

[tvk-1] а ^б Казанская Алла: «Эта пиковая дама». День рождения Аллы Казанской

[2] Скончалась легенда театра имени Вахтангова Алла Казанская. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 вересня 2020.

[3] Телеканал «Культура». Борис Барнет: легенда о режиссёре

[lenta-4] а ^б Умерла актриса и педагог Алла Казанская. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 2 вересня 2020.

[5] Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 8 марта 1960 года «О присвоении почетных званий РСФСР творческим работникам города Москвы». Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 2 вересня 2020.

[6] Указ Президента Российской Федерации 11.12.1996 № 1669 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 17 жовтня 2018. Процитовано 2 вересня 2020. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 50 (довідка)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]