Канкриніт
Канкриніт (рос. канкринит; англ. cancrinite; нім. Cancrinit m) — мінерал класу силікатів групи фельдшпатоїдів, алюмосилікат натрію і кальцію каркасної будови. Знайдений вперше на Уралі в 1839 році і названий Густавом Розе на честь рос. міністра фінансів графа Канкріна (1774—1845). Загальний описХімічна формула: Na6 Ca[CO3|(AlSiO4)6]•2Н2O. Містить (%): Na2О — 17,8; CaO — 4,0; SiO2 — 38,7; Al2О3 — 29,3; СО3 — 6,3; Н2O — 3,9. Кінцевий член безперервного ізоморфного ряду канкриніту, Na6Ca2[AlSiO4]6(CO3)2•(1-5)Н2O — вишневіт. Проміжні члени: сульфат-канкриніт (80-50 % канкринітової компоненти), карбонат-вишневіт (50-20 %). Домішки К, Cl. Сингонія гексагональна. Колір білий, сірий, жовтий, червонуватий; вишневіт — ясно-блакитний до голубувато-синього. Блиск скляний, на зламі жирний. Спайність середня до довершеної. Крихкий. Тв. 5,5-6,5. Густина 2,5. П'єзоелектрик (п'єзоелектричний ефект в 10 раз перевищує ефект кварцу). Породотвірний мінерал магматичних фельдшпатоїдних гірських порід і лужних пегматитів. Утворюється за рахунок нефеліну під дією сульфатних або карбонатних постмагматичних розчинів. Асоціює з фельдшпатоїдами, включно з содалітом, кальцитом і нефеліном. Перспективний п'єзооптичний матеріал. РізновидиРозрізняють:
Див. такожПримітки
Література
Посилання
|