Капелі́на — європейський відкритий шолом XI—XV століття. Мав вигляд залізного бриля або шапки з широкими крисами. Один із простих і дешевих шоломів. Форма наголовка могла бути різноманітною: сферичною, циліндричною, конічною тощо. Криси мали різну ширину і кут нахилу. Інколи посилювався гребенем на горі, або захистом для носа. Первісно усі деталі (наголовок, криси, гребінь) виготовлялися окремо; з середини XV ст. — кувалися з цільного заліза. Відомий у Візантії з ХІ ст., у Західній Європі — з ХІІІ ст. Використовувався незаможними лицарями, піхотою, простолюдом тощо. Наприкінці XV ст. поступово витіснений кабасетом, з якої постав шолом-моріон. 1915 року в Британії під час Першої світової війни на основі капеліни була винайдена каска Броді.
Назва
Залізна шапка, або залізний капелюх (нім.Eisenhut, ісп.capillo de hierro, італ.cappello di ferro, фр.chapel-de-fer)
Добрянський В. Капеліна чи шишак? Про деякі аспекти атрибуції ребристого шолому XVII століття з фондів Національного заповідника «Хортиця». Матеріали науково-практичної конференції: «Історія запорозького козацтва: в пам'ятках та музейній практиці». Запоріжжя, 2008.