Карналіт
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура	Cna[2]
Хімічна формула	KMgCl₃·6H₂O
Nickel-Strunz 10	3.BA.10[3]
Ідентифікація
Сингонія	ромбічна сингонія
Твердість	2,5
Колір риси	білий
Інші характеристики
Названо на честь	Rudolf von Carnalld[4]
Типова місцевість	Штасфурт[3]
Карналіт у Вікісховищі

Карналі́т (рос. карналлит; англ. carnallite; нім. Carnallit m, Karnallit m) — мінерал класу хлоридів, водний хлорид калію і магнію острівної будови.

Назва - за прізвищем прусського гірничого інженера Рудольфа фон Карналла (1804-1874) (Heinrich Rose, 1856).

Хімічна формула: KMgCl₃•6H₂O.

Містить (%): K — 14,07; Mg — 8,75; Cl — 38,28; H₂O — 38,9.

Часто Cl заміщується Br.

Домішки: Rb, Cs, Li, Tl.

Сингонія ромбічна.

Густина 1,6.

Твердість 3.

Переважно білий або безбарвний.

Блиск на свіжому зломі скляний, на повітрі тьмяніє і стає жирним.

Злам раковистий.

Крихкий.

Дуже гігроскопічний.

Сильно флуоресціює.

Утворюється як хімічний осад морських басейнів. Поширений у верхніх горизонтах соляних родовищ разом з гіпсом, ангідритом, галітом, полігалітом, епсомітом та ін.

На території України є у Передкарпатті: Найбільші його скупчення у вигляді прошарків, лінз і пластів потужністю до 7,4–17,7 м є в нижній частині покладів калійних солей хлоридного типу в Калуш-Голинському та Стебницькому родовищах^[5]. Великі скупчення карналіту відомі в соляних покладах Верхньокамського району (Пермська обл. РФ), Калушського, Стебницького родов. (Україна), Штутгарта (ФРН).

Сировина для одержання калійних солей, добрив, важливе джерело К, Mg, Br. Від прізвища німецького геолога Р.Карналла.

Розрізняють: карналіт бромистий (відміна карналіту, яка містить понад 0,6 % Br).

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Карналіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Карналіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Карналіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Карналіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В.С., Суярко В.Г., Іщенко Л.В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• Mindat with location data [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.]
• Webmineral [Архівовано 12 листопада 2006 у Wayback Machine.]
• Mineral galleries