Каспар ван Віттель або Гаспа́ро Ванвіте́ллі (нід.Caspar van Wittel, 1653, Амерсфорт, Північні Нідерланди — 1736, Рим) — нідерландський художник, що прожив майже все життя в Італії і створював краєвиди її міст. В Італії відомий як Гаспаро Ванвітеллі. Він — батько відомого італійського архітектора — Луїджі Ванвітеллі.
Життєпис
Народився в містечку Амерсфорт, Північні Нідерланди. Художнє ремесло опановував в майстерні Маттіаса Вітгоса, що писав куточки парків з рослинністю і речами, що нагадували натюрморти. Певно, вже тоді у художника-початківця пропав жах перед подробицями і деталями, якими той насичував власні твори.
У 19 років він покинув Голландію й відбув до Італії, де колись жив і його вчитель Маттіас Вітгос. Перебування в Римі подарувало Каспару і натхнення, і зв'язки з товариством «Перелітні птахи», де гуртувались вихідці з північних країн Європи. Спілкувались у товаристві нідерландською мовою, яку він не забув. Ранні замальовки Каспара зі збережених датовані 1681 роком і мають характер ведут.
Каспар ван Віттель. «Річка Тибр і замок Св. Янгола в південний бік»
Гаспар ван Віттель зовсім натуралізовався в Італії і залишився там на все життя. Він спеціалізувався на створенні картин з краєвидами різних міст Італії, серед яких — Венеція, Мілан, Феррара, Верона, Падуя, Болонья, Удіне, Флоренція, П'яченца. Деякий час жив і працював у місті Неаполь, де в 1700 році народився його син, Луїджі Ванвітеллі, майбутній архітектор. (Художник ще 1697 року одружився в Римі.) Але кожного разу Каспар повертався до Рима, де перебував найчастіше. Саме тому його відносять до римської школи живопису. Італійці називали його Гаспаро Ванвітеллі або Гаспаро ін Окк'яле, тобто Гаспаре в окулярах.
Гаспар практично не мав конкурентів, бо створював топографічно точні краєвиди всяких італійських міст, передовсім — папської столиці та загородних палаців римських вельможних родин. Звичний жанр для голландських майстрів на кшталт Герріта Беркгейде, Пітера Санредама, Яна ван дер Гейдена в Італії почували як щось зовсім свіже. Саме вони — Одескалькі та Колонна, Оттобоні й Альбані — його головні замовники, чиї палаци й вілли він малював. З 1699 по 1702 роки Гаспаро Ванвітеллі працював в Неаполі по замовам іспанського віце-короля. Значна збірка малюнків Ванвітеллі збережена в королівському палаці Каподімонте в Неаполі. Повним визнанням майстра стало прийняття його до членів римської Академії Св. Луки в Римі 1711 року.
Головні твори
Каспар ван Віттель. «Колізей і арка імператора Тіта», 1707 рік. Каспар ван Віттель. «Верона з боку церкви Сан Джорджо ін Брайда і річки Адідже», 1710-ті рр., приватн. збірка
Всеволожская С. Н. и др. «Итальянская живопись 13-19 веков в собрании Эрмитажа», Л, 1964, с. 289 (рос)
Review of Gaspar Van Wittel, e l'origene della veduta settecentesca (Rome) Ugo Bozzi publishers, by William Barcham in The Art Bulletin (1969) pp. 189–193.
.jpg)
