|
Катамарка (провінція)
Катама́рка (ісп. Catamarca) — провінція Аргентини, розташована на північному заході країни. Межує з провінціями Сальта на півночі, далі за годинникової стрілкою: Тукуман, Сантьяго-дель-Естеро, Кордова і Ла-Ріоха, на заході межує з Чилі. Столиця провінції — Сан-Фернандо-дель-Вальє-де-Катамарка. Населення провінції — 367 тис. мешканців[2], площа — 102 тис. км². ГеографіяРельєф провінції на 70 % гористий, висота зростає зі сходу на захід. Умовно територію Катамарки поділяють на три природні зони:
Клімат Катамарки напіварідний. Для північного сходу провінції характерні рясні опади та високі температури, вітри переважно східні, північно-західні і південно-східні. У Пуні температури нижчі, а опади недостатні (у середньому менше 150 мм на рік). На більшості території провінції характерний помірно-континентальний арідний клімат: дощі нечасті (500 мм на рік), вологість повітря низька, переважають сильні північно-східні, східні і південно-східні вітри влітку та навесні, середня річна температура повітря 20 °C, влітку може досягати 45 °C, а взимку −30 °C. Найбільші річки провінції: Саладільйо, Колорадо, Санта-Марія. Історія Перші людські поселення на території, де зараз знаходиться провінція Катамарка, з'явилися близько 2000 років тому. З XI ст. місцевість заселяли індіанці діаґіти, капаяни, олонгасти, атакаменьйо, у 1480—1535 роках — ще й інки. Іспанці прибули до Катамарки близько 1536 року. 1554 року Франсіско де Агірре заснував тут перше місто під назвою Сан-Педро-Мартір, але воно не проіснувало довго. Значна частина Катамарки на той час належала до Чилі. 1558 року Хуан Перес де Суріта заснував ще одне місто Лондрес-де-ла-Нуева-Інглатерра, яке 1561 року було перенесене, а наступного року покинуте через напади діагітів. 1563 року територія Катамарки увійшла до губернаторства Тукуман, яке було частиною віце-королівства Перу. 1607 року була зроблена нова спроба заснувати іспанське поселення, цього разу під назвою Сан-Хуан-Баутіста-де-ла-Рівера. 1612 року місто було перенесене і перейменоване на Сан-Хуан-Баутіста-де-ла-Пас. Після індіанського повстання 1630 року місто було зруйноване і 1633 року знову засноване під іменем Сан-Хуан-Баутіста-де-ла-Рівера. Губернатор Фернандо Мендоса Мате де Луна переніс місто у долину Катамарки 5 липня 1683 року і дав йому назву Сан-Фернандо-дель-Вальє-де-Катамарка, яку воно носить досі. Після створення віце-королівства Ріо-де-ла-Плата 28 січня 1782 року Катамарка увійшла до його складу. 5 серпня 1783 року Катамарка разом з п'ятьма іншими провінціями була віднесена до губернаторства Сальта-де-Тукуман зі столицею у Сальті. Після оголошення Аргентиною незалежності 9 липня 1816 року Катамарка опинилася у вирі громадянської війни. 22 березня 1820 року губернатор Тукуману, до якого на той час входили також Катамарка і Сантьяго-дель-Естеро, оголосив про створення Федеративної республіки Тукуман. 25 серпня 1821 року Катамарка оголосила про автономію і відокремилася від Республіки Тукуман. 1853 року Катамарка увійшла до складу Аргентини. 1888 року у провінції було побудовано залізницю, а трохи пізніше створено Банк провінції. 1899 року між Аргентиною, Болівією та Чилі виник конфлікт щодо встановлення кордонів у Андах, в результаті якого більша частина спірної території відійшла Аргентині. 9 січня 1900 року на цих землях було організовано національну територію Анди. 12 травня 1900 року цю територію було поділено між провінціями Жужуй, Сальта і Катамарка. 1943 року національну територію Анди було остаточно розформовано, внаслідок чого до Катамарки додався департамент Антофагаста-де-ла-Сьєрра, який складає майже третину сучасної території провінції. У 2009, 2010 і 2011 роках територією провінції проходило ралі Дакар. Економіка  Катамарка — одна з найбагатших провінцій Аргентини, перш за все, завдяки розвиненій гірничодобувній промисловості: у Катамарці видобувають золото, мідь, срібло, уран, молібден (родовище Агуа-Ріка). ВВП провінції 2006 року склав 1,7 млрд доларів, що в перерахунку на душу населення на 40 % більше, ніж у середньому по країні. Експорт Катамарки за 2009 рік становив 1,073 млн доларів, що становить майже 2 % від національного і є сьомим результатом серед провінцій Аргентини. 94 % експорту провінції складають корисні копалини, перш за все золото і мідь[3]. Сільське господарство провінції через сухий клімат залежить від систем зрошування. Традиційні сільськогосподарські культури: маслини (Катамарка є їх найбільшим виробником в Аргентині), виноград, тютюн, горіхи, люцерна, кукурудза. Останніми роками збільшуються обсяги вирощування жожоби й інжиру. Скотарство розвинене слабко, в основному у вигляді вирощування кіз, овець і вікунья. Освіта
Адміністративно-територіальний поділ Провінція Катамарка складається з 16 департаментів:
Галерея
Примітки
Посилання Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Катамарка (провінція)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
