Кето
Кето (дав.-гр. Κητώ, в пізнішій вимові «Кіто») — персонаж давньогрецької міфології, ім'я якого походить від слова «кітос» (дав.-гр. κῆτος — «морське чудовисько»), від якого походить і слово «кит». Родинні зв'язкиКето — дочка Геї і Понта[1], сина Геї. Кето була одружена зі своїм братом Форкієм, богом бурхливого моря[2]. Діти Кето (так звані форкіди): дракон Ладон[3], німфа Фооса, Єхидна (за версією), граї (Еніо, Пемфредо і Дейно), горгони (Евріала, Сфено і Медуза)[4], сирени (за версією), геспериди (за версією). Також є переказ, що вона і Форкій були батьками Троянського морського звіра, якого закликав з глибин морських сам Посейдон, щоб помститися жителям Трої, які не здійснили жертвоприношення на його честь (Посейдон захистив межі міста, але цар не віддячив йому). ЗовнішністьЗовнішність Кето відрізняється в різних варіантах легенд. У деяких вона — прекрасна жінка (за Гесіодом, «прекрасноланітна»[5]), в інших — вона з самого народження потворна стара, втілює жахи моря. РольКето була богинею морської безодні, а також чудовиськ, що мешкають в цих нетрях. В деяких варіантах легенд Кето сама була чудовиськом глибин. Кето — морське чудовисько, на поталу якому була виставлена Андромеда (або це чудовисько було одним з її численних дітей). Персей перетворив його на камінь[6]. ТлумаченняЗа раціоналістичним тлумаченням, був цар Кітон, який наклав данину на Трою, але був убитий військами Геракла і Лаомедонта[7]. Можливо, ім'я Кето пов'язане з ними[8]. Примітки
Посилання
|