|
Кобзарці
Кобзарці́ — село в Україні, у Снігурівській міській громаді Баштанського району Миколаївської області. Населення становить 1081 особу. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
ІсторіяСело виникло на місці хутора Кобзар після продрозкладки та розкуркулення, коли козацький рід Кобзарів був вимушений покинути свою козацьку засіку та переселитись в Ленінград. Мешканці жили на родовому хуторі з другої половини XIX ст., займаючись конярством та підпорядковуючись (чоловіки) козачим підрозділам царської Росії. Мешканці хутора Кобзар (діти родини) були зареєстровані в Снігурівці, бо це була найближча територіальна громада до хутора, що підпорядковувалась Херсонській губернії. Їхні нащадки й досі проживають в Україні (Сімферополь, Херсон, Харків, Київ) та у Росії (Санкт-Петербург). Голодомор та розкуркулення спустошили багацько хуторів у цій місцевості, що не були позначені на ранніх картах, та сіл, багато з яких було за часів більшовиків перейменовано. Сучасні мешканці села Кобзарці це нащадки переселенців з найближчих більших сіл та містечок Херсонщини, та люди що оселились на півдні України після голодомору (1921—1923 років). У 2022 році під час російського вторгнення село піддавалось нещадним обстрілам з боку окупованої Снігурівки і зазнало величезних руйнувань, після Херсонського контрнаступу лінія фронту пішла за Дніпро і село почало оговтуватись від жаху війни. Постаті
Лауреат Сталінської премії за винахід водолазного дзвону. Похований у Сімферополі. Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
![[1]](https://krimavtotrans.info/uploads/posts/2020-05/1588965251_10_bp_maksim-kobzar_rassekrechennaya-informaciya.jpg){kind=link}