Share to:

 

Колосова Вікторія Петрівна

Колосова Вікторія Петрівна
Народилася10 серпня 1923(1923-08-10) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бар, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла16 березня 2010(2010-03-16)[1] (86 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлітературознавиця, літературознавиця Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьлітературознавство[1] і поезія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Вікто́рія Петрі́вна Ко́лосова (10 серпня 1923, місто Бар, нині Вінницької області — 16 березня 2010, Київ) — українська літературознавиця, текстолог, книгознавиця. Кандидат філологічних наук (1963).

Біографія

Народилася в місті Бар у родині агронома Петра Івановича Водолажського та Антоніни Михайлівни Гневишевих, викладачів агропромислової школи. Петро Водолажський закінчив Кам'янець-Подільське технічне училище, був директором школи. 1931 року його призначили завідувачем планової частини Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрової промисловості, родина переїхала до Києва[2].

У 1948 році закінчила Київський державний університет. У 1948—1950 роках працювала в Інституті археології АН УРСР. У 1950—1957 роках була редакторкою у виданні «Блокнот агітатора», що його видавав ЦК Компартії України. У 1957—1979 роках була науковою співробітницею відділу давньої української літератури Інституту літератури АН УРСР.

У 1962 році захистила дисертацію на ступінь кандидата філологічних наук на тему «Климентий Зиновиев — украинский поэт конца XVII—начала XVIII вв.» під керівництвом Олександра Білецького, 1971 року здобула вчене звання старшого наукового співробітника.

У 2021 році опубліковано щоденник Вікторії Колосової, у якому вона описує життя в Києві під час німецької окупації[2]

Наукові публікації

Видала монографію «Климентій Зіновіїв син. Життя і творчість» (1964). Брала участь у написанні «Історії української літератури» у восьми томах (перший том — 1967) та «Історії Української РСР» у десяти томах (перший том, книга 2 — 1979). Їй належить низка статей до «Шевченківського словника»(том 1 — 1976; том 2 — 1977). Авторка наукових статей з дослідження української поезії, історії української філософії, українсько-білоруських літературних зв'язків, історії книгодрукування в Україні. Брала участь у підготовці публікації зібрання творів Івана Франка.

  • Преемники Ивана Федорова в Беларуси и на Украине // Иван Фе­­до­­ров и восточнославян. книгопечатание. Минск, 1984
  • Идеологические предпо­сылки деятельности острожского круж­­ка: Герасим Смотрицкий как редактор-полемист // Федоров. чтения. 1981 г. Москва, 1985
  • К вопросу о втором юж­но­­славянском влиянии на Украине и в Белоруссии: философско-филологи­чес­кая концепция Острожского кружка // Славян. культуры и мировой куль­­тур. процесс. Минск, 1985
  • «Слово на ере­­тики» Козьмы Пресвитера в преди­словии к Острожской Библии Ивана Фе­­дорова // Федоров. чтения. 1983 г. Мос­­ква, 1987.

Примітки

  1. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б Андрій Портнов. Вікторія Колосова та її щоденник. Нове джерело про Київ часів Другої світової. Історична правда, 2 листопада 2021

Джерела

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya