Корнеліс ван Пуленбург (нід.Cornelis van Poelenburgh; 1595, Утрехт — 12 серпня, 1667, Утрехт) — голландський художник-пейзажист першої половини XVII ст.
Життєпис
Місто народження Корнеліса залишилось невідомим. За традицією його вважають уродженцем міста Утрехт, позаяк в архіві знайдений документ, згідно якого батько Симон ван Пуленбург, католик за віросповідуванням, утримував сина шести років у місті Утрехт.
Художні навички отримав і удосконалив в майстерні художника Абрагама Блумарта (1566—1651)[6]. Перші збережені картини, що перевірені в XX ст, підписані і датовані художником у 1620 р.
Мав слабкий художній темперамент, тому співпрацював з іншими майстрами та помічниками власної майстерні. 1617 року відбув у Італію і працював в місті Рим в період 1617—1622 років[6]. Мав суттєві впливи від творчості і знахідок художника Адама Ельсгаймера (1578—1610), німця за походженням, котрий помер раніше до прибуття у Рим Корнеліса[6]. Був членом товариства неіталійських художників «Перелітні птахи». В період 1624—1626 років Корнеліс ван Пуленбург працював у місті Флоренція[6]. 1627 року відбув в місто Утрехт[6].
Відомо, що співпрацював з Яном Ботом, художником помітно більшого обдарування.
1637 року його викликали у Лондон, де він виконав декілька замовлень, серед них і маленькі картини з пейзажами для декорування кабінету короля Англії Карла І.
Останні роки життя мешкав в місті Утрехт, де і помер. Брав учнів, але всі вони залишились другорядними голландськими художниками. Серед них —
Дірк ван дер Ліссе (1607—1669)
Франс Вервілт (1623—1691)
Даніель Вертанген (1601—1683)
Ян ван Генсберген (1642—1705)
Корнеліса ван Пуленбурга згадав у власному творі історіограф Арнольд Гаубракен.
