|
Костоправ Георгій Антонович
Костоправ Георгій Антонович (27 жовтня (9 листопада) 1903, Малоянісоль — 14 лютого 1938) — румей, поет і письменник, засновник румейської літератури, національної літератури греків України, редактор маріупольської грецької газети «Колехтивістис», радник ЦК КПУ з питань нацменшин. Писав румейською, українською та російською мовами. [1]. ЖиттєписНародився в сім'ї волосного писаря. З 1910 року навчався у дворічній школі, потім у маріупольському реальному училищі. Перші вірші почав писати ще в першому класі російською мовою. За оцінкою самого автора в «Автобіографії» в 1915–1921 роках він писав дуже багато, але навесні 1921 року знищив всі вірші (до 20 зошитів) і щоденник за 1915–1918 роки. У 1926 році покликаний до Червоної Армії, після демобілізації залишається в Маріуполі. З грудня 1927 року працює секретарем відділу кадрів на металургійному заводі ім. Ілліча. З 1931 року Георгій Костоправ починає писати румейською мовою. 7 листопада 1931 року вперше мовою греків Приазов'я була опублікована в газеті «Колехтивістис» присвячена громадянській війні поема Костоправа «Ламбос» — етапна публікація, з якої бере свій початок грецька література нового часу. У червні 1932 року стає співробітником літературної газети «Колехтивістис», випускає альманах «Неотита». Пізніше створює і очолює два літературних об'єднання поетів-початківців, які також пишуть румейською мовою. Серед його учнів Василь Галла, Антон Шапурма, Леонтій Кир'яков. Поступово у нього зав'язуються творчі контакти з Максимом Горьким, Максимом Рильським, Павлом Тичиною, Дем'яном Бєдним. На Першому Всесоюзному з'їзді радянських письменників 1934 року Костоправа приймають до Спілки письменників СРСР. Членський квиток № 152 йому підписував особисто Максим Горький, який очолював СП. З липня по листопад 1934 року працює над своєю другою поемою «Леонтій Хонагбей». В цій поемі використані історичні та легендарні матеріали з життя грецького народного поета-бідняка. Цього ж року поема друкується окремою книжкою. У 1934 та 1935 роках бере участь у конференціях радянських письменників, які пишуть грецькою мовою, у Ростові-на-Дону. Свою третю і останню поетичну збірку «Калімера, зісімо!» Костоправ видає 1937 року. До цієї збірки увійшли як авторські твори (ліричні твори, вірші на політичні теми), так і переклади творів М. Горького, О. Пушкіна, В. Маяковського, Т. Шевченка, М. Рильського та П. Тичини. 1963 року збірка виходить російською мовою.[2] Вперше переклав «Заповіт» Тараса Шевченка румейською мовою.[3] У 1936 році одружується на Ользі Євгенівні Маслаковій. Арештований в ніч з 23 на 24 грудня 1937 року в ході так званої «грецької операції». Розстріляний 14 лютого 1938 року. Реабілітований 1957 року. Твори
Повісті та п'єси для грецького театру в Маріуполі. Вшанування пам'яті На батьківщині в селі Малоянісоль створено музей поета, в 1994 році відкрито пам'ятник знаменитому землякові, в ювілейні роки повсюдно проводяться масові пам'ятні заходи. 6 листопада 2003 року на честь 100-річчя від дня народження поета в Маріуполі на будівлі колишньої редакції газети «Колехтивістис» по проспекту Леніна, 35[4], урочисто відкрито пам'ятну дошку на честь Георгія Костоправа за участі фонду «Меморіал» та Федерації грецьких товариств України[5]. Члени Сумського обласного товариства греків «Відродження» за підтримки Федерації грецьких товариств України увічнили пам’ять про родину Костроправів — встановили на могилі дружини поета Ольги Євгенівни Маслакової (1915—1992), яка жила і похована в Сумах, меморіальну стелу[6]. Примітки
Посилання
Джерела
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
