|
Краснопірка звичайна
Краснопірка звичайна[1], червоноперка, червонопірка, чернуха[2] (Scardinius erythrophthalmus) — риба родини ялецевих. Наукова назва виду, S. erythrophthalmus, перекладається з давньої грецької як «червоні очі»: грец. ερυθρο — червоний, грец. όφθαλμός — око (про походження родової назви див. Краснопірка). РозповсюдженняРозповсюджена у водоймах Європи (окрім Криму, південного Каспію та річок, що впадають у Північний Льодовитий океан), Малій та Середній Азії. Інтродукована у Ірландію, Марокко, Мадагаскар, Туніс, Нову Зеландію, Канаду та Іспанію. В Новій Зеландії та Канаді вважається шкідливою рибою, що витісняє місцеві види. БудоваДовжина до 36 см, вага до 400 — 500 г, іноді до 2 кг. Тіло високе, сплюснуте з боків, луска відносно велика. Голова невелика, рот верхній косий, зуби дворядні. Спинний плавець сильно зміщений назад. Спина темно-бура з зеленуватим відтінком, боки жовтувато-золотисті, черево сріблясте. Спинний та грудні плавці сірі з червоними верхівками, всі інші яскраво червоні. Очі жовтого кольору. Спосіб життяКраснопірка тримається у тихій чистій воді, в заростях очерету та іншої водної рослинності, на відкриті ділянки водойми виходить рідко. Тримається переважно у середніх шарах води, але у спекотну погоду підіймається до самої поверхні. Активна вдень. Живляться водними рослинами, зокрема нитчастими водоростями (Spirogyra, Cladophora), ікрою молюсків та інших видів риб, різноманітними безхребетними (червами, личинками, а також дорослими особинами комах, що падають на поверхню води), старші особини споживають молодь риб. РозмноженняСтатевої зрілості досягає у віці 4—5 років при довжині тіла не менше 12 см. Нерест відбувається у кінці травня — на початку червня, коли вода прогрівається вище 15 °C. Ікру відкладає у декілька етапів, плодючість самок велика (96—232 тис. ікринок). Ікру відкладає на водну рослинність, цей процес відбувається тихо, риба не вистрибує над поверхнею води та не робить сплесків. ЗначенняКраснопірка має не дуже гарні смакові якості (має неприємний присмак) та маленький вміст жиру (до 7%), тому промислове значення невелике (в Україні виловлюють лише в дельті Дніпра, де риба досить численна). Є об'єктом лову рибалок-аматорів. Набуває популярності у рибалок-спортсменів як об'єкт лову на штучні приманки (малі за розміром блешні, мікроджиг). Література
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||
