|
Криволісся Криволісся — тип рослинності з домінуванням специфічної деформованої чи сланкої деревно-чагарникової рослинності, зумовлений суворими кліматичними факторами, властивий для субальпійських і субарктичних ландшафтів. ОписВплив екстремальних кліматичних факторів — морозу, сильних вітрів, опадів, снігових лавин у гірських та приполярних районах формує своєрідні форми росту дерев на межі їх кліматичного поширення. Це прапороподібні, деформовані і багатовершинні крони; зігнуті, покручені та притиснуті до землі стовбури дерев; а також сланкі, полягаючі, шпалерні і подушкоподібні життєві форми[1]. Механізми їх формування можуть бути різними. Внаслідок абразивної дії вітру зі снігом ростові бруньки зберігаються лише на стороні, захищеній від переважаючих вітрів — тоді крона дерева стає односторонньою або прилеглою до поверхні. Також часто перезимувати можуть лише ті частини, які сховані під сніговим покривом. Стовбури і гілки деформуються під вагою снігу, на лавинних схилах верхівки дерев періодично стинає снігова лавина, після чого вони відростають з бічних пагонів. Ця постійна боротьба зі стихією на межі фізіологічного виживання надає їм химерного вигляду.[2] Вплив на формування криволісь має і вічна мерзлота, яка не дає деревним рослинам глибоко вкорінитись і змушує їх стелитись для втримання ваги крони. В Україні криволісся представлені в горах хвойними і листяними стелюхами (сланиками) — полягаючими деревами і чагарниками з зігнутими шаблеподібними стовбурами і гілками, які «повзуть» по схилу. Взимку вони полягають під вагою снігу, а навесні випростовуються і продовжують свій ріст.[3]  Видовий складКриволісся частіше утворюють хвойні види — ялиця бальзамічна, ялина червона, ялина чорна, ялиця субальпійська (шорсткоплідна), модрина Лаєля, ялина Енгельмана, сосна м'яка, сосна скручена. Великі масиви криволісь на Далекому Сході Росії і в Сибіру утворює кедровий стелюх (сланик)[5]. Посилання
Див. також |