Кристалохімія

Кристалохімія

Кристалохі́мія (рос. кристаллохимия, англ. crystallochemistry, нім. Kristallchemie) — розділ кристалографії, наука про просторове розміщення структурних частинок (молекул, атомів, йонів) у кристалах та залежність фізико-хімічних властивостей кристалічних речовин від їхньої структури.

Кристалохімія тісно пов'язана з хімією, кристалофізикою і мінералогією. Базується на даних експериментального вивчення структури кристалів рентгенівськими (рентгеноструктурний, нейтронографічний, електронографічний та інших), хімічними та фізичними методами.

Досягнення кристалохімії суттєво змінили зміст багатьох уявлень, народжених старою мінералогією. По-перше, спростовано молекулярну будову кристалів. Натомість прийшли уявлення про атомну (кристалічну) структуру мінералів, які докорінно трансформували саме поняття «мінерал» (з нього вилучено аморфні, рідкі та газоподібні сполуки. І в сучасній мінералогії мінерали — це природні кристали.

Кристалохімія внесла якісно нові знання про мінерали і на електронному рівні. Кристалохіміки та фізики, зокрема, обґрунтували дефектну природу структури мінералів, з'ясували закономірності розподілу електронів у між'ядерному просторі і дійшли висновку, що більшість мінералів є іонно-ковалентними сполуками^[1].

Кристалохімія у своєму розпорядженні має великий обсяг інформації про кристалічні структури сотень тисяч хімічних речовин, включаючи такі складні об'єкти, як білки і віруси.

• Стереохімія
• Рентгеноструктурний аналіз
• Z-матриця
• Кристалофізика

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Словарь-справочник по физико-химическому анализу / Сост. И. К. Гаркушин, М. А. Истомова. — Самара: Самар. гос. техн. ун-т, 2012. — 237 с. ISBN 978-5-7964-1508-5
• Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0