Кубок Великого шлему
Кубок Великого шлему — тенісний турнір, що проводився щорічно в «Олімпія-галле» у Мюнхені (Німеччина) з 1990 по 1999 рік. Організатором цього заходу була Міжнародна тенісна федерація, яка запрошувала гравців, що впродовж року показали найкращі результати на турнірах Великого шлему. ІсторіяТурнір був створений у 1990 році і проводився на критих килимових кортах. З 1990 по 1996 рік відбувався в грудні, але з 1997 по 1999 рік його перенесли на середину осені. З 1990 по 1997 рік турнір обмежувався чоловічою частиною. Змагання серед жінок додались 1998 року і проходили одночасно з чоловічим турніром. Протягом свого існування Кубок Великого шлему славився виплатою найвищих призових грошей серед усіх тенісних турнірів. Переможець перших трьох років Кубку отримував призові гроші на суму 2 мільйони доларів. 1993 року ця сума знизилась до 1,625 мільйона доларів, 1996 року зросла до 1,875 мільйона, і 1997-го повернулась до 2 мільйоні, а 1998-го знову впала до 1,3 мільйона. Якщо переможцем Кубка був гравець, який того року також виграв один з турнірів Великого шлему, то він отримував бонус у розмірі 1 мільйон доларів. Призові гроші для переможниць двох жіночих Кубків було встановлено на рівні 800 000 доларів. Асоціація тенісистів-професіоналів не визнавала Кубок Великого шлему, не додавала очок за нього в свій комп'ютерний рейтинг і не фіксувала перемогу в ньому як офіційний кар'єрний титул. Після припинення існування Кубку у 1999 році, АТР вирішила ретроспективно визнати його й додати до життєписів гравців як офіційний кар'єрний титул. Компроміс між ITF і АТП оголошено 9 грудня 1999 року. Згідно з цим рішенням Кубок Великого шлему об'єднувався з Чемпіонатом світу ATP, також щорічним турніром ATP, який проводився в Німеччині. Новий турнір дістав назву Фінал Світового Туру АТП і став офіційною подією Туру. Прямий результат злиття двох змагань все ще наявний в правилах кваліфікації до Фіналу Світового Туру АТП, які містять одну помітну відмінність від попереднього Чемпіонату світу ATP. На Чемпіонат світу потрапляли вісім гравців з найбільшим комп'ютерним рейтингом наприкінці сезону, навіть якщо це могло означати невключення переможця одного з турнірів Великого шлему, який не зміг заробити достатню кількість очок упродовж решти сезону. Наявні правила фіналу забезпечують участь одного з переможців турніру Великого шлему, який не зміг увійти до рейтингової вісімки наприкінці сезону (входить до 20-ти), і автоматичну кваліфікацію для семи гравців за комп'ютерним рейтингом. Восьмий за рейтингом гравець кваліфікується лише у тому випадку, якщо всі переможці турнірів Великого шлему самі належать до першої вісімки. Ця ситуація виникла на Tennis Masters Cup 2004, де [[Андре Агассі], який посідав 8-ме місце в чемпіонській гонці ATP, поступився своїм місцем Гастону Гаудіо, який переміг на Відкритому чемпіонаті Франції, але посів 10-те місце наприкінці року. Піт Сампрас був найуспішнішим гравцем на цьому турнірі, вигравши два титули у трьох фіналах. КваліфікаціяКваліфікація і посів на Кубок Великого шлему не були пов'язані з комп'ютерними рейтингами ATP. Гравці отримували очки за свої виступи на турнірах Великого шлему. На турнір потрапляли 16 найкращих гравців за результатами виступів на чотирьох турнірах Великого шлему, 12 — у 1998 і 1999 роках. Переможцям турнірів Великого шлему не було гарантовано участь. Кваліфікаційні очки на Кубок Великого шлему ITF
Формат гриМатчі першого і другого кола складалися щонайбільше з трьох сетів, тоді як півфінали і фінали — з п'яти. У вирішальних сетах не було тай-брейку. ФіналиЧоловіки
Жінки
Сітка1990Дата:[1] 11 — 16 грудня
1991Дата:[2] 10 — 15 грудня
1992Дата:[3] 8 — 13 грудня
1993Дата:[4] 7 — 12 грудня
1994Дата:[5] 6 — 11 грудня
1995Дата:[6] 5 — 10 грудня
1996Дата:[7] 3 — 8 грудня
1997Дата:[8] 23 — 28 вересня
1998Дата:[9][10] 29 вересня — 3 жовтня Чоловіки
Жінки
1999Дата:[11][12] 27 вересня — 4 жовтня Чоловіки
Жінки
Примітки
Посилання |