КуванняКува́ння — спосіб або технологічний процес обробки металів тиском місцевого прикладання деформуючих навантажень з використанням універсального підкладного інструменту (молот, прес) або бойків, якщо деформація нагрітого металу в певних напрямках не обмежується робочою поверхнею інструменту[1]. Загальний описВироби кування називаються поковками. Розрізняють вільне кування (ручне кування і машинне кування). Заготовками для кування є злитки, блюми і вальцівки. До основних операцій кування належать:
Застосовуючи у певній послідовності окремі операції, можна виготовити кованки складної форми. При куванні водночас відбувається два процеси:
Процес кування починається з розділення металу на мірні заготовки (механічні ножиці, пили, газова різка тощо). Одержані заготовки піддають нагріву для підвищення пластичності металу і зниження опору деформації, що дозволяє використовувати кувальні агрегати меншої потужності. Основним обладнанням ковальсько-штампувального виробництва є молоти, преси і інші машини. З настанням епохи персональних комп'ютерів виробництво складних і унікальних кованих виробів, як правило, супроводжується реалістичним 3D комп'ютерним моделюванням. Ця точна та відносно швидка технологія дозволяє накопичувати всі необхідні знання, обладнання та напівфабрикати для майбутнього виробу кування до початку виробництва[2]. Комп'ютерне 3D моделювання в наш час[коли?] не рідкість навіть для невеликих компаній[3] Примітки
Див. такожЛітература
Посилання
|