Кудобинці
Кудо́бинці —село в Україні, у Зборівській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області . Було підпорядковане Млиновецькій сільській раді.(до 2016) Розташоване за 5 км від адміністративного центру громади і 3 км від найближчої залізничної станції Зборів (у с. Млинівці). Через село пролягає автошлях Зборів–Почаїв. Територія – 3, 07 кв. км. Дворів – 132. Населення – 328 осіб (2014 р.). НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:
ІсторіяУ селі виявлено пам’ятники археології – поселення черняхівської культури Кудобинці І та курган Кудобинці ІІ. Кудобинці згадані серед сіл Золочівського ключа маєтностей у зв’язку з переходом у 1598 р. від Черинковських у власність Марка Собеського. У 1880 році в селі було 520 мешканців. У 1929 р. – 120 дворів, 634 жителі. У 1931 р. – 710 мешканців. У 1920 році парохом Кудобинців був о. Євген Мацелюх, учасник українських визвольних змагань 1918–1920 рр. На еміграції працював у редакції газети «Українські вісті», дописував до інших часописів, автор книг на богословську тематику. Діяли філії «Просвіти» та інших українських товариств. У лавах ОУН і УПА боролись за волю України: Микола Бугайський (1912 р. н.), Дмитро Гоменюк («Кривоніс»; р. н. невід.), Іларій Журавель (р. н. невід.), Пилип Каськів (1905 р. н.), Іларій Кравець (р. н. невід.), Іван Кулінець (1904 р. н.), Осип Леськів (1907 р. н.), Василь (Оленин)(«Бурий»; 1910 р. н.), Василь Пізецький (р. н. невід.), Іван Сеник (1904 р. н.), Григорій Хом’як (1911 р. н.), Григорій Шпак (1906 р. н.). Після відновлення в 1944 р. радянської влади чимало жителів Кудобинців були репресовані та виселені. Село газифіковане у 1995 р. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади[2]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[3] Релігія
Пам'ятникиЄ пам’ятник воїнам, полеглим у роки німецько-радянської війни, стара «фіґура» Ісуса Христа (час встановлення невідомий) Соціальна сфераДіють фельдшерський пункт, клуб, бібліотека, крамниці Галерея
Примітки
Література
|