Культура террамар
Культура террамар, террамарі — археологічна культура бронзової доби на території Північної Італії. Терамарі (від італ. terra — земля й італ. marna — мергель) — місцева назва пагорбів із чорнозему, на яких розташовані поселення бронзової доби між Болоньєю й Пармою (долина р. По, Північна Італія). Представлена залишками невеликих укріплених селищ площею 1- 2 га. Відкладення формувалися за рахунок нагромадження покидьків на поселенні, що існувало тривалий час. На деяких пам'ятниках є навколишні вали й стовпи, що дозволяють припустити захисту від повеней; реконструкції авторів ранніх розкопок у цей час втратили значення. Носії культури Терамарі переселилися в Італію з дунайського регіону в средньобронзовій добі приблизно у 1500 р. до РХ; з ними поширився в Італії обряд поховання в урні. Населення займалося землеробством, скотарством і полюванням.
Культура Терамарі вплинула на пізню фазу апеннінської культури і, згідно з деякими поглядами, на основі цих культур розвилися поля поховань Піанелло (1000 р. до РХ), а через них — на культури залізної доби. Примітки
|