42°15′ пн. ш. 42°42′ сх. д. / 42.25° пн. ш. 42.7° сх. д. / 42.25; 42.7
Кутаїська губе́рнія — адміністративна одиниця Російської імперії .
Розташовувалась на південному заході Закавказзя , вздовж південно-східного берега Чорного моря й басейну річок Ріоні й Чороха .
Площа становила 25 942 кв. верст . Поверхня на півночі гориста — південні схили головного Кавказу (Дих-Тау , 17 тис. футів висоти); середня частина, річкою Ріоні , пласка, місцями болотяна, низина; південна частина губернії — Малий Кавказ . Ліси вкривають близько половини всієї площі. Ґрунт у гористих місцях каменистий, у низині — наносний, надзвичайно плодоносний.
Клімат м'який, вологий та рівний. Флора розкішна субтропічна (батьківщина виноградної лози ).
Населення становило 914 000 осіб (міського — 62 000). Грузин 842 000, абхазців 59 000, росіян 13 000, решта інших національностей.
Землеволодіння вкрай дрібне. Головні культури: кукурудза і виноград . Хліби (пшениця , просо , ячмінь та ін.) сіють небагато в нагорних частинах губернії. Вирощування тютюну (високі сорти) розвивалось; Чорноморським узбережжям — фруктові та апельсинові сади.
Фабрики й заводи (1900 ) 314 з виробництвом на 8,5 мільйонів рублів .
Гірнича справа з давніх часів; поблизу залізничної станції Квіріли найбагатші у світі родовища марганцю (до 23 мільйонів пудів на рік), мідна й свинцева руда , кам'яне вугілля (понад 3 мільйони пудів).
Залізниць 379 верст.
До складу губернії в 1897 входили 7 повітів і 3 округи:
Міст — 4.
У 1903 з Кутаїської губернії виділено Батумську область .
Адміністративний поділ Кутаїської губернії, 1903—1918 До складу Кутаїської губернії в 1903 —1918 роках входили 7 повітів і 1 округ.
№
Повіт
Повітове місто
Площа, верст ²
Населення[ 1] 1897 ), чол.
1
Зугдідський
м. Зугдіді (3 407 чол.)
2 614,9
114 869
2
Кутаїський
м. Кутаїс (32 476 чол.)
2 985,9
221 665
3
Лечхумський
с. Цагері (687 чол.)
4 078,3
47 779
4
Озургетський
м. Озургеті (4 710 чол.)
1 985,0
90 326
5
Рачинський
с. Оні (1 255 чол.)
2 494,9
60 421
6
Сенакський
м. Сенакі (1 248 чол.)
1 520,0
115 785
7
Шорапанський
м. Квіріли (2 010 чол.)
2 687,4
156 633
8
Сухумський округ
м. Сухум (7 998 чол.)
7 575,4
106 179
[ 2]
повіт
грузини
абхази
турки
вірмени
росіяни
греки
євреї
українці
поляки
курди
осетини
Губернія в цілому
83,01
5,6 %
4,4 %
2,3 %
1,8 %
1,5 %
1,4 %
…
…
…
…
…
Артвінський округ
73.9
…
…13,9
9,7
…
…
…
4,6 %
1,3 %
…
…
…
Батумський округ
69,9
…
…
…
3,6 %
8,1 %
8,2 %
5,3 %
1,2 %
1,9 %
1,0 %
1,9 %
…
Зугдідський повіт
98,5
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
Кутаїський повіт
97.00
…
…
…
…
1,8 %
…
…
1,6 %
…
…
…
…
Лечхумський повіт
99,02
…
…
…
…
…
…
…
…
…
Озургетський повіт
96,3
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
Рачинський повіт
97,2
…
…
…
…
…
…
1,0 %
…
…
…
5,8 %
Сенкаський повіт
96,08
…
…
…
1,2 %
…
…
…
…
…
…
…
Шоропанський повіт
94,6
1,4 %
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
…
Сухумський округ
24,36 %
55,28 %
6,17 %
5,66 %
5,08 %
0,12 %
…
0,22 %
…
…
…
…
…
Герб губернії з офіційним описом, затверджений Олександром II (1856 ) 17 квітня 1847—1851 — Костянтин Якович Бєлявський воєнний губернатор
1851—1853 — Олександр Іванович Гагарін воєнний губернатор
1853—1856 — Іван Костянтинович Багратіон-Мухранський воєнний губернатор
1856—1857 — Микола Петрович Колюбакін воєнний губернатор
лютий 1857 — 27 жовтня 1857 — Олександр Іванович Гагарін генерал-губернатор
1857—1860 — Георгій Романович Ерістов генерал-губернатор
1857—1858 — Олександр Врангель генерал-губернатор
1858—1861 — Микола Агафонович Іванов генерал-губернатор
1861—1862 — Микола Петрович Колюбакін генерал-губернатор
1862—1866 — Олександр Степанович Оголін
1863—1866 — Дмитро Святополк-Мирський генерал-губернатор
1867—1878 — Володимир Васильович Лєвашов воєнний губернатор
1878—1883 — Микола Ясонович Малафєєв
11 березня 1887 — 1 грудня 1890 — генерал-майор, (з 30 серпня 1889 року генерал-лейтенант) Олександр Іванович Гроссман воєнний губернатор
22 грудня 1890 — 30 травня 1898 — Михайло Якович Шаликов воєнний губернатор
19 липня 1898 — 21 квітня 1901 — генерал-майор Федір Костянтинович Гершельман воєнний губернатор
20 жовтня 1901 — 25 травня 1905 — полковник, (з 6 грудня 1901 року — генерал-майор) Олексій Олексійович Смагін воєнний губернатор
9 червня 1905—1906 — Володимир Старосельський в.п. губернатора
1906—1907 — Олександр Петрович Язиков
28 листопада 1907—1914 — Адам Іванович Словочинський
1914—1916 — Лев Володимирович Потулов
1916—1917 — Олександр Гудович
Офіційний герб губернії (видання МВС , 1880 )
Неофіційний герб губернії (видання Сукачова, 1878 )
Сучасний малюнок герба губернії (2000-е )
.png)
.svg)
