Кабінет міністрів України у 2007 році при затвердженні технічного опису та зразка бланкапаспорта громадянина України для виїзду за кордон не керувався чинним стандартом та зобов'язав використовувати в паспортах нового зразка свою оригінальну транслітерацію, відмінністю якої є передача українських літерГ та Ґ літерою G, літер І, Ї та Й літерою I латиниці, а також однотипна заміна Є, Ю, Я.[2]
29.07.2014 року Міністерство аграрної політики та продовольства України наказом № 282 затвердило перелік назв одиниць адміністративно-територіального устрою України та їхніх центрів українською мовою і латиницею.[4]
Транслітерація українських літер за системою ISO, українською паспортною (КМУ 2010), українською географічною (УКППТ 1996), WWS
* Примітки щодо української паспортної (КМУ, 2010) транслітерації: 1) літеросполучення «зг» відтворюється латиницею як «zgh» (наприклад, Згорани — Zghorany, Розгін — Rozghin) на відміну від «zh» — відповідника української літери «ж»; 2) там, де подано два варіанти, другий вживається на початку слова, а перший — у будь-якій іншій позиції.
Див. також
Українська латинка (опис проєктів латинок, що виникли у 19-21 століттях)
↑Норма ISO 9, 1995 р. Зокрема, застосовується в Німеччині для обов'язкового транслітерування українських прізвищ та імен в офіційних документах (паперів при виїзді з України в Німеччину для постійного проживання). Приклад транслітерації: «Олександр Віталійович Рибальченко» = «Oleksandr Vìtalìjovič Ribalʹčenko».
Транслітерування українських текстів з кирилиці на латиницю[недоступне посилання з липня 2019] — перша редакція проекту ДСТУ 2009, пояснювальна записка, технічне завдання, відгуки, статті (розробляється ТК СНТТ). Як стверджує заступник директора ДП «УкрНДНЦ» Я. Юзьків у листі від 21.01.2010 № 2-10/20-323, ДП «УкрНДНЦ» не доручав ТК СНТТ переглядати ГОСТ 16876-71 і не укладав договорів на розроблення національного стандарту стосовно правил транслітерування — адже це суперечить правилам міждержавної стандартизації.
Мариняк К. Короткий огляд систем транслітерації з української на англійську мову // Західньоканадський збрірник. — Едмонтон-Острог: Наукове товариство ім. Шевченка в Канаді. — 2008. — т. 5. с. 478—484.