Справжнє прізвище — Тромбетті (італ.Trombetti). Починала як актриса кабаре, джазоваспівачка. До 25-ти років була визнана зіркою римських кабаре. Перший раз вона з'явилася на екрані у «Солодкому житті» (співачка, 1960, реж. Федеріко Фелліні). Лауру Бетті познайомив з великим режисером і поетомП'єром Паоло Пазоліні письменником Альберто Моравіа. Бетті виявилася єдиною жінкою, яка підкорила серце Пазоліні і залишилася його близьким другом на все життя. Завдяки Пазоліні до Лаури Бетті прийшла акторська слава. У новелі з фільму «РоГоПаГ» (1962) Бетті яскраво зіграла навіжену кінозірку. За роль служниці Емілії, звабленої загадковим візитером, у фільмі — притчі «Теорема» (1970), вона отримала Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль на Венеційському кінофестивалі. Знімалася в невеликих ролях і в інших фільмах Пазоліні. Після звірячого вбивства П'єра Паоло Пазоліні в 1975 році вона стала берегинею його пам'яті, автором присвячених йому фільмів і книги.
Знімалася у фільмах видатних кіномитців: Роберто Росселліні, Марко Беллоккьо, Міклоша Янчо, Етторе Скола, Аньєс Варда, Жан-Марі Штрауба, Маріо Монічеллі. Грала і в комерційному кіно у режисерів Жака Дере, Маріо Бава. Роль Лаури Бетті була цілком вирізана з «Останнього танго в Парижі» (1972, реж. Бернардо Бертолуччі). Однак, режисер дав зіграти Бетті одну з її найважливіших ролей в кінобіографії — Регіну, жорстоку фашистку з маніакальними нахилами, у знаменитій кіноепопеї «ХХ століття / Novecento» (1976). Серед найкращих ролей виділяється — зрадниця Естер у фільмі режисерів братів Тавіані «Аллонзанфан / Allonsenfan» (1974). У наступні роки актриса грала переважно невеликі ролі. З 1960-х років і до останніх днів активно займалася літературною діяльністю і політикою.
Лаура Бетті стала — лідером для літературних і політичних течій марксистського напрямку в Італії .
.svg){kind=small}
_crowned.svg){kind=small}
.jpg){kind=small}
