|
Лео Лемешич
Лео Лемешич (хорв. Leo Lemešić, нар. 8 червня 1908 — пом. 5 серпня 1978, Спліт) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника, футбольний тренер, суддя. Відомий виступами за клуб «Хайдук», а також національну збірну Югославії. Дворазовий чемпіон Югославії. Клубна кар'єраДебютував у офіційному матчі в складі «Хайдука» у 18-річному віці 14 березня 1926 року у матчі чемпіонату Спліта проти «Бораца» (12:0) і одразу відзначився чотирма голами. Перший час переважно підміняв у основі команди когось із трійки провідних нападників центральної осі Любо Бенчича, Мірко Боначича і Антун Боначича. В 1927 році здобув з командою перший титул чемпіона Югославії. В короткотривалому турнірі для шести учасників «Хайдук» на два очки випередив белградський БСК. Так як відсутнім був Бенчич, Лео зіграв у всіх п'яти матчах змагань і забив 1 гол. По завершенні сезону чемпіон отримав можливість зіграти у новоствореному міжнародному турнірі для провідних клубів Центральної Європи — Кубку Мітропи. У першому раунді змагань «Хайдук» двічі поступився віденському «Рапіду» (1:8, 0:1). Ще одну перемогу у чемпіонаті «Хайдук» здобув у скандальній першості 1929 року. За підсумками сезону переможцем став БСК, що набрав таку ж кількість очок, що і «Хайдук», але випереджав команду зі Спліта за додатковими показниками. Та федерація футболу визнала два матчі БСК недійсними через участь недозволеного гравця. У підсумку представники столичного клубу переграли лише один з цих матчів (якраз проти «Хайдука» і вдруге перемогли з рахунком 2:1 замість 3:1 на початку сезону), а у другому команді зарахували технічну поразку. Таким чином «Хайдук» виявився попереду БСК на два очки. Лео зіграв у всіх десяти (з врахуванням двох матчів кваліфікації) матчах того чемпіонату і забив 2 голи. У 30-х роках Лемешич став головним бомбардиром команди. Тричі був з клубом срібним призером чемпіонату в 1932, 1933 і 1937 роках. В 1935 році здобув титул найкращого бомбардира чемпіонату. Загалом у складі «Хайдука» зіграв у 1926—1940 роках 491 матч і забив 455 м'ячів[3]. Серед них 179 матчів і 109 голів у чемпіонаті Югославії, 27 матчів і 54 голи у чемпіонаті Спліта, 1 матч у Кубку Мітропи[4], 20 матчів і 10 голів у Кубку югославської федерації, 264 матчі і 282 голів у інших турнірах і товариських іграх. За кількістю забитих голів Лемешич посідає друге місце у списку найкращих бомбардирів в історії «Хайдука». Виступи за збірну1929 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії у грі проти Чехословаччини (3:2), відзначився забитим голом. Загалом зіграв за збірну 5 матчів і забив 3 голи. Статистика виступівСтатистика виступів за збірну Статистика матчів і голів за збірну —
 Югославія
Статистика виступів у кубку Мітропи
Кар'єра тренера і суддіЗавершивши ігрову кар'єру, Лемешич став футбольним арбітром. Працював на Олімпійських іграх 1948. Також судив на двох чемпіонатах світу. Зокрема, під час чемпіонату 1950 року працював в одному матчі у ролі бокового судді, а на чемпіонаті 1958 року був головним суддею матчу Уельс — Мексика, а ще у двох поєдинках працював боковим[5]. Загалом у ролі головного арбітра відпрацював 8 міжнародних матчів для збірних у 1948—1958 роках[6] . 1952—1954 роках Лемешич входив до тренерської відбіркової комісії національної збірної Югославії протягом 27 матчів. Завоював з командою срібло на Олімпійських іграх 1952. Також працював з командою на чемпіонаті світу 1954 року, де югославська збірна дісталась чвертьфіналу. В 1956 році Лемешич входив до тренерського складу збірної Хорватії, що проводила товариський матч зі збірною Індонезії (5:2)[7]. Це єдиний матч хорватської збірної у часи СФРЮ. У сезоні 1961—1962 років Лемешич тренував рідний «Хайдук»[8]. В останні роки життя Лео Лемешич впав в депресію. 5 серпня 1978 року він вчинив самогубство. Трофеї і досягненняяк гравця
як тренера
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
