Лозьва

Лозьва
Річка Лозьва на схемі басейну Тоболу
61°50′56″ пн. ш. 59°21′00″ сх. д. / 61.848926° пн. ш. 59.350128° сх. д. / 61.848926; 59.350128
Витік	озеро Лунтхусаптур (Північний Урал) [1]
• координати	61°50′56″ пн. ш. 59°21′0″ сх. д. / 61.84889° пн. ш. 59.35000° сх. д. / 61.84889; 59.35000
• висота, м	885,1 м [1]
Гирло	Тавда (за 719 км від гирла Тавди), місце злиття з р. Сосьвою [2]
• координати	59°32′58.92″ пн. ш. 62°20′3.84″ сх. д. / 59.5497000° пн. ш. 62.3344000° сх. д. / 59.5497000; 62.3344000
• висота, м	56 м [2]
Похил, м/км	1,3 м/км
Басейн	Тавда → Тобол → Іртиш → Об → Обська губа → Карське море
Країни:	Росія, • Свердловська область, •• Івдельський міський округ, •• Гарінський міський округ
Прирічкові країни:	Росія
Регіон	Свердловська область
Довжина	637 км [3][4]
Площа басейну:	17800 км² [3][4]
Середньорічний стік	70 м³/с (за 187 км від гирла) [4], 135,3 м³/с (за 37 км від гирла) [5]
Притоки:	Ivdeld, Ariyad, Auspiyad, Akhtyld, Bol'shaya Yevvad, Bolshaya Manyad, Bolshaya Tatad, Q4091745?, Q4091766?, Vatkuld, Vitimyatiyad, Dulkovad, Ilyushkad, Karpiyad, Q4218327?, Kotliyad, Likinad, Q4272217?, Lyavdinkad, Q4277084?, Q4277460?, Manyad, Q4319808?, Oryad, Ponild, Pynovkad, Severnaya Toshemkad, Q4412093?, Sinturkad, Q4445773?, Q4446623?, Talmad, Q4461410?, Tynyad, Q4476033?, Ushmad, Sholchinad, Q4526349?, Q4737479?, Elovkad, Vizhayd, Lachad і Talitsad

|оригінальна_назва=

Лозьва (рос. Лозьва) — річка в Азії, у центральній, крайній західній частині Західного Сибіру, протікає територією Західно-Сибірської рівнини, у північній частини Свердловської області Росії. Ліва твірна річки Тавди^[3]. Належить до водного басейну річки Об → Карського моря.

Витік річки Лозьва починається на східних схилах хребта Поясовий Камінь (Північний Урал) з невеличкого озера Лунтхусаптур, яке розташоване на південно-східних схилах гори Отиртен (1234 м) в Івдельському міському окрузі, на висоті приблизно 885 м над рівнем моря. Тече на південний схід територією Івдельського та Гарінського міських округів серед боліт Туринської рівнини (Західно-Сибірська рівнина). Річка має типово гірський характер з перекатами, що чергуються з плесами та ямами (вирвами). Зливаючись з правою твірною — Сосьвою, утворює річку Тавда за 719 км від її гирла, за 14 км на північ від селища Гари та за 1 км вище села Усть-Лозьва на висоті 56 м. Поблизу гирла ширина річки доходить до 70—80 метрів, при глибині до 2,5 метрів і швидкості потоку — до 0,5 м/с.

Довжина річки — 637 км. Площа басейну — 17800 км². Від витоку річки Лозьви до гирла Тавди довжина становить — 1356 км, а загальна площа басейну — 88100 км². Повне падіння рівня русла Лозьви, від витоку до гирла, становить 829 м, що відповідає середньому похилу русла — 1,3 м/км.

Судноплавна в нижній течії, на 328 км від гирла, до гирла річки Івдель.

У річці водиться сибірський харіус, таймень, минь, щука, ялець, окунь, тугун.

Живлення річки змішане, снігове та дощове, з перевагою снігового. Замерзає в жовтні — на початку листопада. Розкривається в кінці квітня — на початку травня.

Середньорічна витрата води за 187 км від гирла 70 м³/с^[4]. За період спостереження протягом неповних 11 років (1968–1981) на станції у селі Шабурове, за 37 км від гирла, середньорічна витрата води становила 135,3 м³/с^[5] для водного басейну 17300 км², що становить більше 97 % від загальної площі басейну річки, яка становить 17800 км². Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — 246,85 міліметри на рік^[5].

За період спостереження встановлено, що мінімальний середньомісячний стік становив 17,48 м³/с (у березні), що становить 4,3 % максимального середньомісячного стоку, який відбувається у червні місяці та становить майже — 402,7 м³/с і вказує на доволі велику амплітуду сезонних коливань.

За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 9,13 м³/с (у межень лютого 1977 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 677 м³/с (у червні 1974 року)^[5].

Показники середньомісячної витрати води річки: Лозьва
за 11 років спостереження 1968-1981 на станції: у селі Шабурове (за 37 км від гирла), м³/с:

Джерело: Lozva At Shaburovo (англ.) . на R-ArcticNET. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 15-12-2016.

Річка Лозьва приймає більше чотирьох десятків приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 9, із них понад 100 км — 5 (від витоку до гирла):^[6][7]

Басейн і береги річки малозаселені. На берегах розташовано трохи більше двох десятків невеликих населених пунктів, найбільші з яких — селище Полуночне (2473 осіб, 2010) та місто Івдель (16 378 осіб, 2015), частина з яких нежилі, споруди зимників та мисливські будиночки (від витоку до гирла): селища Друге Північне (нежиле), Квартал 41 (бараки), Квартал 55 (бараки), села: Вижай (нежиле), Бурмантове, Хорпія, Шипичне, Новошипичне, Пристань (нежиле), Юркіне (нежиле), Полуночне (в басейні, за 4 км від правого берега), місто Івдель (в басейні, за 5 км від правого берега), селища: Гідролізне, Першине, Половинне (нежиле), Лача (нежиле), Митяєве, села: Поніл, Новий Вагіль, Лікіне, Таньшина (нежиле), Кіндратьєве, Зимний, Шабурове, Агапове (нежиле), Мишине.

• Найдовші річки Росії

• Річка Лозьва // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
• Річка Лозьва / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
• Maps for the world / Карти всього світу (рос.)