Лулео

Лулео
Лулео Luleå
	Центральна частина міста. Видно Катедральний собор в ЛулеоЦентральна частина міста. Видно Катедральний собор в Лулео
	; Герб
	; Герб
Координати: 65°35′04″ пн. ш. 22°09′14″ сх. д. / 65.58444° пн. ш. 22.15389° сх. д.
Країна	Швеція
Ландскап	Вестерботтен
Лен	Норрботтен
Комуна	Лулео
	Площа
- Повна	299,09 км²
	Населення (31.12.2010)
- Усього	46 607
- Густота	1602/км²
Часовий пояс	CET (UTC+1)
- Літній час	CEST (UTC+2)
	Вебсайт: = www.lulea.se
	Лулео

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лулео (значення).

Лулео (швед. Luleå, фін. Luulaja, луле-саам. Luleju) — місто в Швеції, адміністративний центр лену Норрботтен і однойменної комуни. Розташоване в північній частині країни, на березі Ботнічної затоки.

У Лулео є четвертий за величиною товарний порт Швеції. Лулео — металургійний центр із розвиненою сталеварною промисловістю. Найпівнічніший технічний університет Швеції — Технологічний університет Лулео^[en]— також розташований у місті.

Географія

Лулео розташоване на березі затоки, що утворюється в гирлі річки Лулеельвен.

Клімат

Місто знаходиться в зоні, котра характеризується континентальним субарктичним кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 15.6 °C (60 °F). Найхолодніший місяць — січень із середньою температурою -10.6 °С (13 °F).^[2]

Клімат Лулео
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	8	8	10	17	27	29	28	28	22	15	12	7	29
Середній максимум, °C	−7	−6	−1	3	10	16	18	16	11	5	−1	−6	5
Середня температура, °C	−10	−10	−5	0	6	12	15	13	8	2	−3	−8	1
Середній мінімум, °C	−14	−13	−8	−3	2	8	12	10	5	0	−6	−12	−1
Абсолютний мінімум, °C	−33	−33	−32	−10	−6	0	0	2	−3	−18	−27	−32	−33
Норма опадів, мм	30	30	30	20	30	30	30	60	60	40	40	40	490
Джерело: Weatherbase

Історія

Лулео завжди було важливим портом, навіть в період своєї ранньої історії, у 13-15 століттях.

Люлео (Luleå), або річка Люле, люлесаамською (Lule Sami) Юлеведно (Julevädno), — річка на півночі Норрленда (графство Норрботтен). Річка протяжністю 461 км і водосховищем 25 240 км². Назва походить від люлесаамської мови «люлій» (lulij) «той, хто живе на сході». Раніше цих саамів називали лісовими саамами^[en]. Ще може означати «річка Самі». У саамів річку Стура-Люле називають «Стур-Юлеведно» (Stuor Julevädno).

У 1621 році шведським королем Густавом ІІ Адольфом було видано привілей, за яким Лулео отримало статус міста. Тоді воно знаходилося на місці теперішнього Ґамельстаду, або Старого Міста. У 1649 році місто було перенесено на теперішнє місце через ізостатичний підйом^[en] суходолу.

До кінця XIX століття багато споруд Лулео залишалися дерев'яними. Саме тому жахлива пожежа 1887 року майже повністю знищила місто.

У 1891—1895 роках у Лулео було споруджено електростанцію, поліцейську дільницю та пожежну станцію. 1893 року було споруджено новий храм у неоготичному стилі заввишки 63 метри. У 1894 році було відкрито новозбудовану епідемічну лікарню.^[3]

Залізницю Мальмбанан між Єлліваре і Лулео завершили будувати 1888 року: таким чином місто стало портом доставки залізної руди з Мальмбергета. Незабаром виникли передмістя, а саме Бергвікен в адміністративній зоні міста, а також Свартостаден, Скурхольмен і Бергнасет. Свартостаден і Скурхольмен були включені до міста Лулео в 1933 році. Паралельно з розширенням порту Лулео розвивалося як промислове місто, в 1887 році було відкрито корабельню і пов'язані з ним майстерні (1932 перетворено на «Nya AB. Luleå Varv & Verkstäder»), сталеплавильний завод у Карлсвіку в 1906 році.

1904 року в місті запроваджено водопостачання та каналізація.^[4]

У 1943 році на Свартоні відкрито Норрботтенський металургійний завод.

1971 року відкрито Технологічний університет Лулео.

Транспорт

Найважливішими дорогами є автошлях E4, що покладено приблизно за п'ять кілометрів від центру міста, і автошлях E10 у напрямку Кіруни/Нарвіка. Автошлях 97^[sv] сполучає місто з лікарнею Сундербі, Буденом і Йоккмокком. 4-5 мільйонів тонн залізної руди вивозиться через порт Лулео щороку. Від Лулео-Центральне до Нарвіка в Норвегії споруджено Мальмбанан. Є також прямі поїзди (нічний рух) до Стокгольма та до Нарвіка через Буден.

Luleå Lokaltrafik управляє міським транспортом у Лулео. Місто має 31 автобусну лінію. Аеропорт Лулео розташовано на південь від міста.

Мости

Бергнесброн^[sv], відкрито в 1954 році, має двосмугову дорогу та подвійні пішохідні та велосипедні доріжки.
Гамла-Геддвіксброн^[sv], відкрито в 1941 році, має двосмугову дорогу та подвійні пішохідні та велосипедні доріжки.
Новий міст Геддвік^[sv], відкрито в 1978 році, є частиною автошляху E4 з трисмуговою автомагістраллю.

Герб міста

Герб місту надано привілеєм короля Густава ІІ Адольфа 1621 року. На гербі були зображені два ключі. У затвердженому варіанті 1942 року герб мав забарвлення: срібне поле та сині ключі. Після адміністративно-територіальної реформи, проведеної у Швеції на початку 1970-х років, муніципальні герби стали використовуватися лишень комунами. Тому з 1974 року цей герб представляє комуну Лулео, а не місто.