Ляхович Леокадія Петрівна

Ляхович Леокадія Петрівна
Народження	18 грудня 1915(1915-12-18)  Катеринослав, Російська імперія
Смерть	8 березня 2000(2000-03-08) (84 роки)
	Київ, Україна
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР  Україна
Жанр	пейзаж, портрет і натюрморт
Навчання	Київський державний художній інститут (1946)
Діяльність	художниця
Вчитель	Панін Михайло Микитович, Прохоров Семен Маркович і Трохименко Карпо Дем'янович
Член	Спілка радянських художників України
У шлюбі з	Чичкан Леонід Ілліч

Леокадія Петрівна Ляхо́вич (18 грудня 1915, Катеринослав — 8 березня 2000, Київ) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1956 року. Дружина художника Леоніда Чичкана, мати художника Аркадія Чичкана.

Народилася 18 грудня 1915 року в місті Катеринославі (нині Дніпро, Україна). 1934 року закінчила художній робітфак у Дніпропетровську, де навчалася у Михайла Паніна; упродовж 1934—1938 років продовжила навчання у Харківській художній школі та у 1938—1941 роках — у Харківському художньому інституті, була ученицею Семена Прохорова; 1946 року закінчила Київський художній інститут, де навчалася у Карпа Трохименка.

Протягом 1950—1952 років співпрацювала з київським видавництвом «Радянська школа». Мешкала у Києві в будинку на вулиці Леніна, № 27, квартира № 20 та у будинку на вулиці Мате Залки, № 6-А, квартира № 96^[1]. Померла у Києві 8 березня 2000 року.

Працювала в галузі станкового живопису, у реалістичному стилі створювала пейзажі, натюрморти, портрети. Серед рробіт:

Брала участь у республіканських виставках з 1949 року.

• Ляхович Леокадія Петрівна // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 280.;
• Н. М. Корнєєва. Ляхович Леокадія Петрівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.