|
Лісне (Шосткинська міська громада)
Лі́сне — село в Україні, у Шосткинській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 14 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Собицька сільська рада. ГеографіяСело Лісне знаходиться за 5 км від лівого берега річки Десна. Село оточене великим лісовим масивом «Урочище Великий Бір» (сосна). СимволікаНа гербі зображений великий смоляний сосновий пеньок, двіс сокири між якими срібний козацьких хрест, вгорі над яким золота шишка. Пеньок позначає скипидарний завод, а жовтий колір - смолу. Зелений колір, основа шишка і дві сокири - урочище Великий Бір. Різні кольори в загальному позначає що на заводі виготовляли фарби, в першу чергу чорного кольору для фарбування котлів. Герб є зворотно промовистий оскільки, хоч і все на ньому пов'язане з лісом, самого лісу чи дерев не містить, а містить тільки шишку та пеньок. ІсторіяСкипидарний завод спорудили у Великому Бору в 1930-х рр., за 5 км від Собича по дорозі на Тимонівку, що прямувала й далі просікою через хутір Глибокий Колодязь (вже не існує). Ліс на захід від заводу виводив на Кручайлове урочище в деснянському лузі, а на схід від заводу була свіжа вирубка лісу в 31 кварталі в напрямку Бензиків. Отже, завод був забезпечений сировиною – осмолом – величезними сосновими смолянистими пнями. За спогадами колишніх робітників заводу, пні викорчовували вручну, а з 1960-х рр. їх почали підривати вибухівкою. Працювали дві бригади підривників. Крім пнів ще завод добував смолу живицу шляхом надрізання ровчаків на стовбурах старих корабельних соснах. Досі ще можна знайти у Великому бору такі сосни. З ран на сосни влітку від тепла виділялася смола і вона стікала в спеціальні лійки. Осмол складали в полениці, в складометри (м3) і відвозили до заводу смолокурам – апаратникам. Ті щільно наповнювали очищеним від бруду осмолом у 22 складометри металічну камеру – реторту (котел), наглухо зачиняли й під’єднували до змійовика охолоджувача. Котел апарату підігрівали до 200 градусів, а далі поступово за 8 годин доводили температуру до 400 градусів. Таким чином відбувалася суха, без доступу повітря, перегонка осмолу. Охолоджені змійовиком пара з осмолу в перетворювали в легкий сай, підскипидарну воду, що стікала у діжку разом зі скипидаром. А інші продукти розкладання осмолу відводили через смоляний хід, вмонтований у днищі апарата, у спеціальні збірники, де смола відстоювалася і відділялася від підсмольної води. Зі смоли варили на заводі чорний ломкий пек, також робили фарбу соливатор для фарбування котлів. На заводі був ще склад розфасовки – бондарка. Скипидарний завод позначено на карті 1939 р. біля хати лісника. По війні поселення називалося Смолокурним заводом, розташованим на землях Собицької сільради Шосткинського району. Завод підпорядковувався Новгород-Сіверському хімлісгоспу, який розбудував призаводське поселення, підвів світло й радіо з Собича, збудував магазин. У 1960 р. Смолокурний завод став зватися селом Лісне. На карті 1976 р. вказано 17 дворів села Лісного. Піщана дорога на Тимонівку була укріплена щебінкою в межах Лісного, влаштовані бічні кювети. Проте невдовзі завод припинив свою діяльність, перестав курити над Великим Бором, надавати йому димного смаку, нібито скінчилися старі смолянисті пні столітньої сосни, а нові пні виявилися нерентабельними, малосмолянистими. За переказом, Ліснянський скипидарний завод поставляв свою продукцію у всі країни світу, які не мали соснового лісу, а тільки пальми.[1] У 1998 р. в Лісному було лише 7 дворів. У 2001 р. в селі проживало 14 мешканців. НаселенняЗгідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 35 осіб, з яких 16 чоловіків та 19 жінок.[2] За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 14 осіб.[3] МоваРозподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Примітки
Посилання
Information related to Лісне (Шосткинська міська громада) |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
