Майкл Беррі (фізик)Майкл Вікто́р Бе́ррі (англ. Sir Michael Victor Berry; нар. 14 березня 1941, графство Суррей, Англія) — британський науковець, фахівець у галузі математичної фізики, член Лондонського (1982) і Единбурзького (2005) королівських товариств, іноземний член Національної академії наук США (1995)[3] і Американського філософського товариства (2021)[4]. Член Лондонського математичного товариства (1995). Посвячений у лицарі в 1996 році. ЖиттєписБеррі виховувався в єврейській родині й був сином лондонського таксиста та кравчині[5]. В 1959—1962 роках навчався в Ексетерському Університеті, здобув ступінь бакалавра. Тут він познайомився зі своєю першою дружиною (студенткою соціології, з якою у нього народилася перша дитина)[6]. У 1962—1965 роках навчався в Університеті Сент-Ендрюса й закінчив його, здобувши ступінь доктора філософії (PhD) в галузі теоретичної фізики. Його дипломна робота називалася «Дифракція світла ультразвуком» (англ. The diffraction of light by ultrasound)[7]. З 1965 року працює у Бристольському університеті на різних посадах, починаючи від дослідника-постдокторанта і закінчуючи професором (Royal Society Research Professor) у 1988—2006 роках. Наукові інтереси Майкла Беррі лежать, за його власними словами, на границях фізичних теорій — між класичним і квантовим описом; особливо він виділяє геометричні аспекти хвиль (зокрема, фазу) і теорію хаосу[8]. Широкої популярності набули його роботи з геометричних фаз у квантовій та класичній фізиці (див. фази Беррі)[9], а також праці з поясненням здатності до левітації діамагнітних об'єктів у сильному магнітному полі (разом з А. К. Геймом)[10]. Наукові публікації
Нагороди та визнання
Почесний доктор багатьох університетів та наукових установ. Примітки
ПосиланняInformation related to Майкл Беррі (фізик) |