Марк Гоу
Марк Гоу (англ. Mark Howe, нар. 28 травня 1955, Детройт) — американський хокеїст, що грав на позиції захисника, крайнього нападника. Грав за збірну команду США. Член Зали слави хокею з 2011 року.[1] Володар Кубка Стенлі. Провів понад тисячу матчів у Національній хокейній лізі. Син Горді Гоу, молодший брат Марті Гоу. Ігрова кар'єраХокейну кар'єру розпочав 1969 року виступами за юніорську команду «Детройт Олімпія». Наймолодший хокеїст-учасник Олімпіади, дебютував на зимових Іграх у шістнядцятирічному віці.[2] У складі «Торонто Марлборос» здобув Меморіальний кубок. 1974 року був обраний на драфті НХЛ під 25-м загальним номером командою «Бостон Брюїнс». Але професійну кар'єру розпочав у ВХА захищаючи кольори клубу «Х'юстон Аерос». До сезону 1976–77 він грав на позиції захисника але після переїзду команди та зміни назви на «Нью-Інгленд Вейлерс» Марк перейшов на позицію нападника.[3] Після припинення свого існування в 1979 чотири команди ВХА перейшли до НХЛ, серед них був і клуб «Гартфорд Вейлерс» кольори якого захищав Марк. Саме в цій команді і виступали разом двоє братів Гоу та батько. Сезон 1980–81 років виявився одним із найкращих для Марка, влітку він був заявлений на Кубок Канади у складі збірної США. Після травми яку переніс Гоу[4][5] попросив керівництво «Гартфорд Вейлерс» на зміну команди.[6][7] Таким чином Марк опинився у команді «Філадельфія Флаєрс». У складі «Філадельфія Флаєрс» він тричі номінувався на Приз Джеймса Норріса в сезонах 1982–83, 1985–86 та 1986–87 років. У сезоні 1984–85 «Філадельфія Флайєрз» грала у фіналі Кубка Стенлі але поступилась зірковому «Едмонтон Ойлерз» на чолі з Вейном Грецкі, Пол Коффі та Марком Мессьє. Сезон 1985–86 став одним з найкращих в кар'єрі гравця, він набрав 82 очка, а за рейтингом плюс / мінус в його активі було +85 очок. Сезон 1986–87 виявився одним з найкращих в історії «Флаєрс». Досить зблансований склад команди, де в лінії захисту окрім Марка грали Бред Маккріммон, а ворота захищав молодий талант голкіпер Рон Гекстолл у лінії нападу Браян Пропп, Рік Токкет та швед Пер-Ерік Еклунд. Вони знову пробились у фінал Кубка Стенлі але поступились в серії з семи матчів «Едмонтон Ойлерс». Після сезону 1991–92 він на правах вільного агента перейшов до «Детройт Ред-Вінгс», де він і завершив ігрову кар'єру у 1995 році. Загалом провів 1030 матчів у НХЛ, включаючи 101 гру плей-оф Кубка Стенлі. Маючи подвійне громодянство виступав за збірну США, на головних турнірах світового хокею провів 19 ігор в її складі. Також у складі збірної Канади брав участь в Суперсерії 1974 року. СкаутТривалий час Марк Гоу працював у клубі «Детройт Ред-Вінгс», як скаут, саме як останній він отримав Кубок Стенлі 1997, 1998, 2002 та 2008 роках. Нагороди та досягнення
СтатистикаКлубні виступи
Збірна
Примітки
Посилання
Information related to Марк Гоу |