Марія Олександрівна (імператриця)

Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, додайте виноски з посиланнями на відповідні джерела до тексту статті.

Марія Олександрівна рос. Мария Александровна нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein
Портрет Франца Вінтергальтера, 1857 рік (Ермітаж)
Імператриця Російської імперії
2 березня 1855 — 3 червня 1880
Попередник	Олександра Федорівна (дружина Миколи I)
Наступник	Марія Федорівна (дружина Олександра III)
Народилася	27 липня (8 серпня) 1824 Дармштадт
Померла	22 травня (3 червня) 1880 Санкт-Петербург
Похована	Петропавлівський собор
Країна	Російська імперія
Національність	німкеня
Батько	August von Senarclens de Grancyd
Мати	Вільгельміна Баденська
У шлюбі з	Олександр II (російський імператор)
Діти	Олександра Олександрівна, Олександр III, Володимир Олександрович, Олексій Олександрович, Марія Олександрівна, Сергій Олександрович, Павло Олександрович
Релігія	православна церква
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Її́ Імпера́торська Вели́чність, Госуда́риня Імператри́ця Всеросі́йська Марі́я Олекса́ндрівна, уроджена принцеса Гессен-Дармштадтська (нім. Maximiliane Wilhelmine Auguste Sophie Marie von Hessen und bei Rhein; 27 липня (8 серпня) 1824, Дармштадт — 22 травня (3 червня) 1880, Санкт-Петербург) — принцеса Гессенського Дому, дружина російського імператора Олександра II і мати імператора Олександра III.

У 1838 році майбутній імператор Олександр II, подорожуючи Європою, закохався у 14-річну Марію Гессенську, згодом одружився з нею 16 квітня 1841.

З ініціативи Марії Олександрівни в Росії були відкриті жіночі гімназії та єпархіальні училища, а також заснований Червоний Хрест. Неодноразово відвідуючи з чоловіком Київ, вона посприяла відбудові Царського палацу; за її ініціативою на місці колишнього військового плацу перед палацом було закладено парк, названий на її честь Маріїнським.

Імператриця довго хворіла на туберкульоз і померла у 1880 році, ще за життя чоловіка. Останні роки були найважчі для імператриці, адже чоловік створив ще за життя дружини другу сім'ю з княжною Катериною Долгоруковою, причому княжна з дітьми від Олександра жила в Зимовому палаці, де й сама імператриця. Через місяць після її кончини імператор обвінчався з княжною, а ще менш ніж через рік був убитий.

• Олександра Олександрівна
• Олександр III
• Володимир Олександрович
• Олексій Олександрович
• Марія Олександрівна
• Сергій Олександрович
• Павло Олександрович

• 
  1850-ті
• 
  1855 рік
• 
  1860-ті роки
• 
  1870-ті роки
• 
  Марія Олександрівна з чоловіком (Олександр ІІ) та сином (Олександр ІІІ)

• Орден Королеви Марії Луїзи

• Маріїнський сквер

• Меглицкий Г. Т. Письмо к А. И. Голубовой / Сообщ. П. Я. Виноградовым // Исторический вестник, 1891. — Т. 43. — № 1. — С. 282—286.
• Яковлева А. И. Воспоминания бывшей камер-юнгеферы императрицы Марии Александровны // Исторический вестник, 1888. — Т. 31. — № 1. — С. 147—174; № 2. — С. 393—413; № 3. — С. 593—606.
• Соболева И. А.. Принцессы немецкие— судьбы русские. — СПб.: Питер, 2008. — 414 с: ил. — (Серия «Романовы: семейная сага русских царей»)

Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.