|
Маєток Рауха
Маєток Рауха — частково збережена пам'ятка, залишки якої знаходяться в селі Заводівка, Березівський район, Одеська область. ІсторіяСело Заводівка наприкінці 18-го століття належало графу Петру Завадовському, після смерті якого (у 1812 р.) — перейшло у володіння конезаводчикам братам Павлу і Анатолію Демидовим[en]. Після Демидових, у 1851 році, село перейшло до Георга Рауха. Раухами був збудований маєток, який використовувався як мисливське угіддя, в'їзна брама була оздоблена скульптурами вепрів, які є частиною гербу Раухів. Під час радянської окупації маєток почали використовувати як психіатричний диспансер № 3. Більша частина приміщень зруйновані, або знаходяться у занедбаному стані. Збереглася в'їзна брама маєтку, господарські будівлі та стайні. Неподалік від брами збереглися руїни родинного склепу Раухів.
Відомі власники маєткуРаух Георг Адольф (1789—1864)Повне ім'я — Георг Адольф Дітріх фон Раух (нім. Georg Adolph Dietrich von Rauch, рос. Егор Иванович Раух) — лікар балто-німецького походження, лейб-медик, член Російської військово-медичної академії[1] Його дружиною була Юстина фон Раух, до шлюбу Різенкампф. У 1817—1819 роках був членом масонської ложі.[2]. 12 квітня 1846 року став дійсним статським радником і отримав дворянський титул.[3] У 1851 році родина Раухів придбала маєток в Заводівці, керуючим яким був племінних дружини — Юстус Йоганн Конрад Різенкампф. Помер і похований у Санкт-Петербурзі. Оттон Раух (1834—1890)Син Георга Рауха, генерал-лейтенант, учасник Російсько-турецької війни. Звання дістав по закінченні війни, 17 квітня 1879 року. Був начальником 22-ї піхотної дивізії, з 1889 року — командувачем 15-го армійського корпусу. Нагороджений орденом св. Станислава 1-го ступеню (1874 рік), св. Володимира 2-го ступеню (1881 р.) і Білого Орла (1884 р.). Помер і похований у Варшаві. Раух Георгій Оттонович (1860—1936)Син Оттона Рауха, генерал від кавалерії, учасник Першої світової війни. Після Жовтневого перевороту був на пенсії, але в червні 1918 року його заарештувала Всеросійська надзвичайна комісія з боротьби з контрреволюцією. Однак, йому вдалося втекти та переїхати в Україну, де він отримав посаду голови ради міністрів в уряді гетьмана Скоропадського, очолив гетьманську адміністрацію в Одесі. Тим не менш, він не знайшов порозуміння із Скоропадським і перейшов до так званих Збройних сил Півдня Росії. У 1920 році він покинув Одесу на пароплаві «Габсбург» і евакуювався до Туреччини. Помер 30 листопада 1936 року в Стамбулі.
Посилання
Посилання
Information related to Маєток Рауха |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
