Метод
Ме́тод або мето́да[1] (від грец. μέθοδος — «шлях крізь») — систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити, щоб виконати певну задачу чи досягти певної мети; поняття тотожне алгоритму дій і технологічному процесу. Еталонний метод (reference method) — метод, що дає малі похибки при вимірюваннях. Його точність перевірена з використанням еталонних матеріалів. Спосіб пізнання явищ природиСьогодні під методом розуміють особливий спосіб або систему способів, застосовні до будь-якої науково-практичної діяльності. Жоден спосіб не є повноцінним і завжди реалізується в сукупності, проте саме за особливостями окремого способу відрізняють і систематизують методи. Скоро алгоритм може відрізнятися в одному особливому етапі за окремими ознаками дії, інструменту чи технологічним особливостям процесу, це виливається в значне розмаїття методів, які можна звести до основних або навіть основного. Розрізняють такі групи методів:
Системологія надає значну універсальність формалізованого алгоритму і лише в об'єктному, суб'єктному, ресурсному, регламентному, процесорному або по кінцевому продукту вирізня саму методологію. Попри різність оцінок та трактувань різних філософських шкіл, методологія дає універсальність визначеною самою природою, як твердив Леонардо із Вінчі: Природа — учитель усіх вчителів! Це зреалізована біоніка та біофізика складних систем в сучасному та споконвічному відображені методології.
Методи досліджень речовини
Індикаторні методи дослідження Інші методи вивчення речовини
Методи дослідження фізичних полівПрикладні методи досліджень в окремих галузях
Патентоспроможність методівМетоди та способи відмінні за своєю патентоспроможністю. Конкретні новітні технології, пристрої та продукт технології роблять їх патентоспроможними. А саме організаційні і системи заходів управління господарством, методи (методики) і форми викладання, вивчення та інші, пов'язані саме з модифікованими організаційними заходами, не є патентоспроможними об'єктами. Див. такожМетод художній, метод творчий — сукупність основних принципів творення художньої дійсності в літературі. Ґрунтується на певному неповторному розумінні світу, суспільства і людини в ньому. Охоплює принципи добору життєвих фактів і явищ, принципи і способи художнього узагальнення, побудови образів. Серед основних художніх (творчих) методів — бароко, класицизм, сентименталізм тощо ПосиланняДжерела
Література
|