Морське сміття

Морське сміття — тверді побутові відходи у плаваючому стані, викинуті в море людиною або винесені туди вітром. Морське сміття збирається в морі на берегах, у бухтах і в центрах сходжень систем морських приповерхневих течій. Найбільші скупчення утворюють сміттєві острови (чи плями), такі як Велика тихоокеанська сміттєва пляма. Якщо плавники, плаваючі колоди і гілки були морським сміттям упродовж тисяч років, то пластик, скло і інші подібні предмети з'явилися у морських екосистемах нещодавно. Пластик занадто повільно розкладається і представляє небезпеку для морських мешканців: від зоопланктону^[1] до більших тварин (риб, птахів і тому подібне). Через привабливість мілкого сміття, будучи проковтнутим або з'їденим, сміття ушкоджує травну систему тварини, що часто стає причиною смерті.^[2]

В основному це різні види матеріалів, створених людиною, що стали поширеними через масове споживання: пляшки, банки, етикетки і т. д.

Серед морського сміття досить багато екзотичних предметів, викинутих в море десятки років тому. Так, наприклад, можна знайти на багатьох пляжах скляні і металеві поплавці, які зараз практично не використовуються. Це свідчить про те, що плаваючий предмет може знаходитися в морі десятиліттями і весь цей час справляти небажаний вплив в місцях своєї появи.

Дослідження показали, що 80 % морського сміття становить пластмаса — компонент, який почав швидко накопичуватися з кінця Другої світової війни. Причиною його накопичення є те, що пластмаса не розкладається, проте фотодиссоціює під впливом сонячних променів. Варто відмітити, що волога перешкоджає процесу фотодиссоціації.

Рибальські мережі, забуті або кинуті в просторах океану рибалками, є серйозною загрозою для риби, дельфінів, морських черепах, дюгонів, морських птахів і інших мешканців водних просторів. Мережі обмежують рух тварин, внаслідок чого ті помирають від голоду і інфекції, а тварини, яким потрібно піднятися на поверхню, щоб дихати, — від задухи.

Поліетиленові пакети при поглинанні тваринам можуть заблокувати травний тракт, таким чином призводячи до голодування тварини, оскільки заважають надходженню їжі або/і створюють відчуття, що шлунок повний.

Дослідження морського дна, проведені в 1993—1994 році при використанні трала в північно-західному Середземномор'ї поблизу узбереж Іспанії, Франції і Італії показали, на квадратний кілометр доводиться майже 2 тисячі одиниць сміття, пластмасового сміття виявилося 77 %, з якого 93 % становили поліетиленові пакети^[3][4].

Було виявлено, що щорічно контейнеровози гублять 10 000 контейнерів в морі (зазвичай під час штормів). Один з відомих випадків стався в Тихому океані в 1992 році, тоді тисячі гумових качечок і інших іграшок виявилися за бортом. Понині ці іграшки, відомі як Friendly Floatees, можна знайти в різних куточках світу. Втім, учені використали цей інцидент для глибшого розуміння морських течій. І ця далеко не одинична подія.

Цей розділ потребує доповнення.

Цей розділ потребує доповнення.

• Пляшкова пошта
• Велика тихоокеанська сміттєва пляма
• Забруднення океанів

• Marine Litter: A Global Challenge [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] / UNEP, 2009 ISBN 978-92-807-3029-6 (англ.)
• Plastic Waste: Ecological and Human Health Impacts [Архівовано 12 липня 2017 у Wayback Machine.] / Еврокомиссия, In-depth Reports, November 2011

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Морське сміття
• United Nations Environment Programme Marine Litter Publications [Архівовано 7 липня 2009 у Portugese Web Archive]
• UNEP Year Book 2011: Emerging Issues in Our Global Environment [Архівовано 13 лютого 2012 у Library of Congress] Plastic debris, pages 21–34. ISBN 978-92-807-3101-9.
• NOAA Marine Debris Program [Архівовано 4 січня 2010 у Wayback Machine.] — US National Oceanic and Atmospheric Administration
• Marine Debris Abatement [Архівовано 14 грудня 2009 у Wayback Machine.] — US Environmental Protection Agency
• Marine Research, Education and Restoration [Архівовано 9 листопада 2009 у Wayback Machine.] — Algalita Marine Research Foundation
• UK Marine Conservation Society [Архівовано 31 липня 2008 у Wayback Machine.]
• Harmful Marine Debris [Архівовано 9 жовтня 2009 у Wayback Machine.] — Australian Government
• The trash vortex [Архівовано 17 липня 2017 у Wayback Machine.] — Greenpeace
• High Seas GhostNet Survey — US National Oceanic and Atmospheric Administration
• Social & Economic Costs of Marine Debris — NOAA Economics
• Tiny Plastic Bits Too Small To See Are Destroying The Oceans [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.], Business Insider
• Ghost net remediation program — NASA, NOAA and ATI collaborating to detect ghost nets [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
• https://marinedebris.noaa.gov/ [Архівовано 20 липня 2017 у Wayback Machine.]
• http://www.unep.org/regionalseas/marinelitter/ [Архівовано 7 лютого 2017 у Wayback Machine.] (publications [Архівовано 7 липня 2009 у Portugese Web Archive])
• https://web.archive.org/web/20160826045345/http://www.stapgef.org/stap/wp-content/uploads/2013/05/Marine-Debris.pdf

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.