Мохаммад Насірі

Мохаммад Насірі Мохаммад Насірі Серешт
Азійські ігри, 1966 рік
Загальна інформація
Громадянство	Іран
Народження	31 липня 1945(1945-07-31) (79 років) Тегеран
Зріст	150 см
Вага	50 кг
Спорт
Країна	Іран
Вид спорту	важка атлетика
Клуб	«Кіан»
Нац. збірна	Іран
Нагороди Спортивні медалі Представник  Іран Олімпійські ігри Золото Мехіко 1968 до 56 кг Срібло Мюнхен 1972 до 56 кг Бронза Монреаль 1976 до 52 кг Чемпіонати світу Бронза Берлін 1966 до 56 кг Золото Варшава 1969 до 56 кг Золото Колумбус 1970 до 56 кг Бронза Ліма 1971 до 56 кг Золото Гавана 1973 до 52 кг Золото Маніла 1974 до 52 кг Азійські ігри Золото Бангкок 1966 до 56 кг Золото Бангкок 1970 до 56 кг Золото Тегеран 1974 до 52 кг Чемпіонати Азії Золото Маніла 1971 до 56 кг Золото Багдад 1977 до 56 кг
Мохаммад Насірі у Вікісховищі

Мохаммад Насірі Серешт (31 липня 1945, Тегеран) на прізвисько «Золотий півник Ірану» і «Геркулес Ірану» та ін. — іранський важкоатлет легкої вагової категорії. Олімпійський чемпіон Мехіко, а також володар багатьох інших медалей різних змагань: чемпіонатів Азії, чемпіонатів світу й Олімпійських ігор.

Його вважають найтитулованішим важковаговиком Ірану й Азії. За свою кар'єру встановив 18 світових рекордів. 2000 року Міжнародна федерація важкої атлетики внесла його до списку 10-ти найвидатніших важкоатлетів всіх часів.^[1]

Насірі народився в бідній родині в одному з мікрорайонів південної частини Тегерана під назвою Сабунпазхане. Батьки віддали його в інтернат і через деякий час батько помер. Але мати й сестра підтримували з ним зв'язок особливо після того, як він зажив слави.

Насірі пригадував: «Батька свого не бачив і спогадів про нього не маю, навіть не знаю де розташована його могила. З мамою теж проживав завжди окремо. Часом вона мене навідувала в клубі Кіан. Якось, коли я хотів поїхати на Азійські ігри, моя мати захворіла. За сприяння Федерації її поклали до лікарні. Коли я повернувся з турніру, то мене з аеропорту відразу відвезли до лікарні. Там я обійняв свою матір, поцілував і сказав: дорога матусю, твій син-чемпіон. І показав їй золоту медаль. Мати відповіла: 'що за нісенітниця?! Вони пошили тебе в дурні й дали тобі цей шматок олова. Йди шукай роботу'. Я сказав: 'мама, спатимеш на матраці з грошима'. Звичайно, і я не розбагатів і її мрія не збулась».^[2]

Свою кар'єру важкоатлета Насірі почав у клубі Кіан у Тегерані і ще навчаючись у тому клубі завоював собі місце в збірній Ірану з важкої атлетики. Для реєстрації в клубі йому потрібно було заплатити 10 туманів, за якими він звернувся до сестри з матір'ю. Але ті відмовили, оскільки на той час це були великі гроші і вони вважали важку атлетику марною справою. У цій ситуації одна із родичок сім'ї, жінка в чорному на ім'я Азіза, дала йому десять туманів^[3].

У рік ۱۳۸۶ згідно з указом Бахрама Афшарзаде разом з Масудом Касемі його призначено тренером юнацької збірної Ірану з важкої атлетики.^[4]

• Бронза — чемпіонат світу (Німеччина 1966)
• Золото — Азійські ігри (Бангкок, Таїланд 1966)
• Золото — Олімпійські ігри (Мехіко 1968)
• Золото — чемпіонат світу (Польща 1969)
• Золото — чемпіонат світу (США 1970)
• Золото — Азійські ігри (Бангкок, Таїланд 1970)
• Бронза — чемпіонат світу (Перу 1971)
• Золото — чемпіонат Азії (Філіппіни 1971)
• Срібло — Олімпійські ігри (Мюнхен 1972)
• Золото — чемпіонат світу (Куба 1973)
• Золото — чемпіонат світу (Філіппіни 1974)
• Золото — Азійські ігри (Тегеран 1974)
• Бронза — Олімпійські ігри (Монреаль 1976)
• Золото — чемпіонат Азії (Багдад 1977)^[5]

• Життєпис Мохаммада Насірі на сайті hamshahrionline.ir(перс.)
• репортаж mehrnews.com про іранських світових рекордсменів [Архівовано 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.](перс.)
• Мохаммад Насірі Серешт на сайті aftab.ir(перс.)