|
Мутин
Му́тин (МФА: [ˈmut̪ɪn̪] ( Населення становить 841 особа. НазваЗа народними переказами, назва села походить від першого поселенця козака Мута. СимволікаНа гербі зображено меч увіткнутий у води річки, з рибиною з вусами, по бокам від меча два козацькі хрести. Рибою на гербі виступає короп звичайний, який завдяки своїм вусам чудово орієнтується в каламутній воді[1] (герб є напівпромовистим). Синє тло з хвилями - велична річка Сейм, яка в межах від Путивля до Мутина має найбільшу різноманітність риб (14 видів). Меч символізує одну з найвидатніших знахідок останнього часу, так зване Мутинське дружинне поховання стародавніх воїнів-германців з великою кількістю зброї, в тому числі знайдені довгі мечі. Козацькі хрести ведуть нас до козака Мута, засновника села, а також до колишнього Мутинського монастиря. Географія  Село Мутин знаходиться на правому березі річки Сейм, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Камінь, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Божок, на протилежному березі — село Новомутин та Прилужжя Конотопського району. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1907. До районного центру м. Кролевець — 19 км. Селом протікає струмок Мутинка, правий доплив Сейму. Природоохоронні об'єктиНа південь та південний-схід від села у заплаві річки Сейм знаходиться загальнозоологічні заказники місцевого значення Оленкин, та Попів Грудок що входять до складу Сеймського регіонального ландшафтного парку. АрхеологіяМутинський могильник Наприкінці 2009 р. на правому березі р. Сейм між селами Мутин та Камінь випадково знайдено поховання (I ст. до н. е. - I ст.), подальші розкопки виявили наявність 14 поховань, що свідчить про дружинне поховання, заповнене передовою для того часу зброєю (довгими мечами та щитами), бронзовими сітулами (посудинами) західного походження і залізними шоломами східнокельтського типу. У деяких похованнях залишки кремації були поміщені саме в шоломи. Поховальний обряд знаходить аналогії серед таких латенізованих культур північнозахідного кола як пшеворська й оксивська. Саме для них характерні кремації, що супроводжуються ритуально погнутою або поламаною зброєю. Хоча поховання зі зброєю доволі поширені у пшеворській культурі, подібних дружинних могильників там не відомо. Певною аналогією Мутинському могильнику можуть слугувати виключно чоловічі, наповнені зброєю поховання так зв. горизонту Гроссромштедт межі ер на німецьких землях.[2][3] ІсторіяСело відоме з першої половини XVII ст. У 1-й пол. 17 ст. належав польському магнату Пісочинському. В селі існував Мутинський монастир.[4] На початку XVII ст. в межах сучасного Кролевецького району виникають поселення, що засновуються українськими селянами та козаками, які тікають від польсько–шляхетського гніту. Частина переселенців, що рухалася із заходу на схід, просуваючись вздовж р. Сейм шукала зручних місць для переправи. Така переправа виникла біля сучасного с. Мутин, тут і засновано перше велике поселення людей. Дослідники вважають, що поселення біля Мутина було «издерле». Це пояснюється саме вдалою переправою через Сейм, якою можна було користуватися фактично весь рік на прямій дорозі із Новгород – Сіверського на південь. Багаті рибні місця, багаті на дичину ліси, гарна переправа швидко привабила велику кількість людей, рибний промисел давав значні доходи. Відсутність тиску влади давала відчуття свободи.[5] Напередодні скасування кріпацтва, 1859 року у казенному й козацькому селі Кролевецького повіту Чернігівської губернії мешкало 2594 особи (1199 чоловічої статі та 1395 — жіночої), налічувалось 367 дворових господарств, існували православна церква, сільська розправа, поромна переправа[6]. Станом на 1886 у колишньому державному селі, центрі Мутинської волості, мешкало 2673 особи, налічувалось 467 дворових господарств, існували православна церква, школа, школа, 6 постоялих будинків, 5 лавок, відбувався щорічний ярмарок[7]. За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 3423 особи (1699 чоловічої статі та 1724 — жіночої), налічувалось 546 дворових господарств[8]. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3647 осіб (1788 чоловічої статі та 1859 — жіночої), з яких 3573 — православної віри[9]. Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках[10][11]. У роки німецько-радянської війни село спалене нацистами. У Мутині містилася центральна садиба колгоспу «Україна», що вирощував зернові культури, картоплю та цукрові буряки й спеціалізувався на м’ясо-молоч. тваринництві. Працювали цегельня і хлібозавод райспоживспілки. 28 вересня 2013 року село газифіковане. 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Кролевецької міської громади[12]. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кролевецького району, увійшло до складу новоутвореного Конотопського району[13]. НаселенняМоваРозподіл населення за рідною мовою за даними [14]:
ЕміграціяПереселенці з села Мутин у 1886 році заснували в теперішньому Приморському краї Росії село Чернігівку, назване на честь Чернігівської губернії, з якої вони емігрували. СьогоденняНині функціонує філія «Присеймівська» с.-г. компанії «Нібулон». Діють школа, дитсадок; будинок культури, бібліотека; амбулаторія загальної практики сімейної медицини. На Сумщині здобув популярність народний жіночий фольклорний ансамбль. Діє церква св. княгині Ольги. Відомі людиУ селі народилися:
Цікаві факти
Див. такожПримітки
Посилання
Information related to Мутин |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_(1782).gif)
